місто Умань

Для Вас, батьки!

ПОРЯДОК

зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів та їх відрахування

 

Нормативна база

Основні поняття

Вільні місця — місця, на які може бути зараховано дитину (дітей) в межах спроможності закладу освіти та нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про повну загальну середню освіту».

Діти, які мають право на першочергове зарахування, — діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти.

Жеребкування — спосіб конкурсного відбору дітей для зарахування на вільні місця.

Заклад освіти — початкова школа, гімназія, ліцей або інший заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття початкової, базової середньої та/або профільної середньої освіти.

Спроможність закладу освіти — максимальна кількість учнів, яким заклад освіти в межах навчального року може забезпечити здобуття освіти за денною формою навчання.

Територія обслуговування — адміністративно-територіальна одиниця (або її частина чи окремі будинки), визначена і закріплена місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання дитини (пункт 2 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України від 16 квітня 2018 року № 367 (далі — Порядок).

Зарахування учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.

Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року та відповідно до території обслуговування (крім закладів освіти ІІ, ІІ-ІІІ ступенів та ІІІ ступеня).

Органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади рекомендовано щороку не пізніше ніж за один місяць до завершення прийому заяв про зарахування визначати дату початку їх приймання. Такий строк не може бути меншим одного місяця (у 2018 році — не менше трьох тижнів).

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про повну загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви про зарахування висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

Перелік необхідних документів

Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі — заява про зарахування) одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 Порядку, до якої додаються:

  1. копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
  2. оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду»;
  3. оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).

У випадку подання копій документів, оригінали мають бути подані до видання наказу про зарахування (крім копії свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти).

У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Діти або один з їх батьків, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, та які не мають одного чи обох документів, визначених пунктами 1 та/або 3, зараховуються до закладу освіти без подання зазначених документів згідно з Порядком.

Діти, які не мають одного (чи обох) документа(ів), визначеного(их) пунктами 1 та/або 3, та довідки, визначеної додатком 2 до Порядку, зараховуються до закладу освіти згідно з Порядком. У разі відсутності свідоцтва про народження дитини для сприяння в його оформленні керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцезнаходженням закладу освіти.

У випадку відсутності документа про освіту для визначення класу, до якого має бути зарахована дитина, результати попереднього навчання можуть бути встановлені (за необхідності) відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8.

Зарахування до початкової школи

Заява про зарахування дитини до першого класу закладу освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, та документи зазначені вище, подаються до відповідного закладу одним з батьків дитини особисто до 31 травня.

У разі наявності та за бажанням одного з батьків при поданні заяви про зарахування може бути пред’явлено документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти, реквізити якого зазначаються в заяві про зарахування.

До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов’язково зараховуються всі діти, які:

  • проживають на території обслуговування закладу освіти;
  • є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі освіти;
  • є дітьми працівників цього закладу освіти.

Забороняється зарахування дітей до закладу освіти на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) для здобуття початкової освіти, крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.

Впродовж 01-15 червня заяви про зарахування не приймаються, що не виключає права батьків подавати їх після 15 червня на вільні місця.

Присутність дитини під час подання заяви про зарахування, жеребкування або її зарахування не є обов’язковою і не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою її зарахування.

Зарахування дітей до 2-4 класів початкової школи відбувається на вільні місця у порядку надходження заяв про зарахування.

Порядок проведення жеребкування для зарахування дітей до закладу освіти на вільні місця

Жеребкування проводиться у період з 05 по 10 червня.

Жеребкування є заходом публічного характеру, що проводиться за добровільної присутності батьків дітей, які претендують на вільні місця, або уповноваженої ними особи (далі — учасники жеребкування) на засадах випадкової вибірки, прозорості та відкритості.

Під час жеребкування мають право бути присутніми представники засобів масової інформації та громадських об’єднань, зареєстрованих в установленому порядку.

Жеребкування проводиться за допомогою барабана, скриньки або іншого пристрою, що має бути виготовлений з прозорого матеріалу (далі — пристрій), з використанням однакових за розміром, кольором, вагою, формою та іншими ознаками кульок, карток, аркушів паперу тощо (далі — жеребки).

Загальна кількість жеребків має дорівнювати кількості дітей, які претендують на вільні місця.

Жеребки до їх поміщення у пристрій демонструються присутнім учасникам жеребкування, які мають право оглянути як жеребки, так і пристрій.

Після перемішування жеребків у пристрої кожен учасник жеребкування дістає жеребок з пристрою у порядку розміщення дітей у списку, сформованому в алфавітному порядку, розпаковує його, демонструє та оголошує усім присутнім учасникам жеребкування та членам комісії його зміст. У разі відсутності під час жеребкування одного з батьків дитини або уповноваженої ними особи жеребок замість них дістає з пристрою визначений конкурсною комісією член цієї комісії.

Інформація про результат кожного учасника жеребкування відразу фіксується у протоколі засідання конкурсної комісії.

Після діставання останнього жеребка головою або одним з членів конкурсної комісії оголошуються результати жеребкування, що фіксуються в протоколі, який підписується усіма членами конкурсної комісії та є підставою для видання відповідного наказу про зарахування дітей на вільні місця.

Учасник жеребкування може звернутися зі скаргою до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, протягом двох робочих днів після оголошення результатів жеребкування.

Зарахування до гімназії

Зарахування до 5 класу закладу освіти І-ІІ або І-ІІІ ступенів відбувається після видання наказу про переведення до нього учнів 4 класу цього самого закладу освіти. На вільні місця (у разі їх наявності) діти зараховуються у такому порядку:

  • до початку навчального року — діти, які мають право на першочергове зарахування;
  • впродовж навчального року — у порядку надходження заяв про зарахування.

Зарахування до 6-9 класів гімназії на вільні місця відбувається у порядку надходження заяв про зарахування.

Для зарахування до закладу освіти ІІ або ІІ-ІІІ ступенів заяви подаються до 31 травня включно.

До 6-9 класів переводяться всі учні 5-8 класів цього самого закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому.

Діти, зараховані у 2018 і наступних роках до 1 класу закладів освіти з поглибленим вивченням окремих предметів та профільним навчанням, зараховуються до 5 класу за результатами конкурсного відбору відповідно до пунктів 2-16 глави 4 Порядку.

Зарахування до ліцею

Зарахування до 10 класу закладу освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів відбувається після видання наказу про переведення до нього учнів 9 класу цього самого закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до Порядку.

Для зарахування до закладу освіти ІІІ ступеня заяви про зарахування подаються до 15 червня включно. До закладу освіти ІІІ ступеня зарахування відбувається, як правило, за конкурсом.

Конкурс не проводиться у разі, якщо кількість поданих заяв про зарахування станом на 15 червня не перевищує загальної кількості місць у класі (класах) закладу освіти з урахуванням нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про повну загальну середню освіту»

Рішення про проведення конкурсу має бути оприлюднене не пізніше наступного робочого дня після його прийняття та містити інформацію про дату, місце і час проведення вступних випробувань.

Конкурс (основні вступні випробування) має бути завершений впродовж двох тижнів з дня його оголошення (з врахуванням часу для подання апеляційних скарг відповідно до цього Порядку). Наказ про зарахування видається не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів конкурсу або прийняття відповідного рішення апеляційною комісією.

Порядок вступу та зразки конкурсних завдань для вступних випробувань мають бути оприлюднені на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) не менше ніж за два місяці до початку проведення конкурсних випробувань.

Для проведення конкурсу створюється конкурсна комісія, для оцінювання результатів конкурсних випробувань — предметні комісії за кожним з предметів. Склад конкурсної і предметних комісій затверджується керівником закладу освіти. Один і той самий педагогічний працівник (крім практичного психолога) не може входити до складу більше ніж однієї комісії.

Види, форми проведення, кількість конкурсних випробувань (але не більше двох), перелік питань з навчальних предметів, за якими проводитимуться випробування, а також теми творчих робіт із зазначенням вимог до їх змісту, порядку оформлення та подання схвалюються педагогічною радою закладу освіти та затверджуються його керівником.

Конкурсні випробування проводяться в усній, письмовій та/або з використанням цифрових технологій формах (тестування, у тому числі комп’ютерне, диктант, письмова робота, усне опитування за білетами, захист творчих робіт, співбесіда тощо).

Забороняється вимагати від учнів характеристики з попереднього місця навчання, довідки з місця роботи батьків та інші документи, не передбачені Порядком. Конкурсні випробування здійснюються на безоплатній основі.

Вступні випробування з одного навчального предмета для усіх вступників мають відбуватися, як правило, в один день.

Не допускається застосовувати ті самі варіанти завдань для випробувань, що відбуваються у різні дні.

Роботи учасників конкурсу та аркуші із записами, зробленими вступниками під час підготовки до усного випробування, а також результати конкурсних випробувань, оформлені у вигляді протоколів відповідної комісії, зберігаються у закладі освіти не менше одного року.

Результати усного випробування оголошуються в той самий день, письмового, цифрового — не пізніше ніж через три робочих дні після його проведення. Особи, які брали участь у конкурсі, зараховуються до закладу освіти згідно з отриманими результатами конкурсних випробувань.

Зарахування учнів до класів з вечірньою формою навчання

Здобуття базової середньої та профільної загальної середньої освіти за вечірньою формою може бути організовано для осіб віком від 14 років, які завершили здобуття початкової освіти. Заклади освіти організовують здобуття освіти за вечірньою формою незалежно від місця проживання здобувачів освіти.

За наявності достатнього та високого рівнів навчальних досягнень здобувачі освіти за вечірньою формою можуть прискорено завершити здобуття повної загальної середньої освіти (у 10-11(12) класах).

Організація прискореного здобуття освіти може здійснюватися за рішенням педагогічної ради закладу освіти на підставі особистої заяви здобувача освіти (у разі досягнення повноліття) або одного з його батьків, інших законних представників. Строк здобуття освіти визначається в індивідуальному навчальному плані здобувача освіти.

За необхідності здобувач освіти складає академічну різницю за графіком, затвердженим наказом керівника закладу освіти.

Підсумкове оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти, який прискорено завершив здобуття повної загальної середньої освіти, та його атестація здійснюються на загальних підставах (розділ ІІ Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 року № 536).

Зарахування учнів на індивідуальну форму навчання

Відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8, заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.

Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466.

Здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки можуть обирати індивідуальну форму здобуття освіти відповідно до їх інтересів, здібностей, потреб, мотивації, можливостей і досвіду.

Детальніше див.: «Здобуття освіти в домашніх умовах«.

Зарахування до державних і комунальних закладів загальної середньої освіти на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється відповідно до розділу 3 даної консультації, а також додаються документи, що підтверджують підстави зарахування на індивідуальну форму навчання (наприклад, проживання на неконтрольованій території у випадку обрання екстернатної форми навчання).

Детальніше див.: «Екстернатна форма навчання«.

Відрахування учнів із закладів освіти

Із закладу освіти відраховуються учні, які:

  1. здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту;
  2. зараховані до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
  3. переводяться до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ Порядку;
  4. вибувають на постійне місце проживання за межі України.

Відрахування із зазначених підстав здійснюється шляхом видання відповідного наказу керівником закладу освіти.

Про відрахування учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з причин, визначених пунктами 3, 4, заклад освіти, з якого переводиться (відраховується) учень, не пізніше наступного робочого дня з дня видання наказу повідомляє відповідну службу у справах дітей.

За рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу керівника можуть бути відраховані (чи переведені на іншу (крім денної) форму здобуття загальної середньої освіти у цьому самому чи іншому закладі освіти) учні 9 класу, яких було зараховано до закладу за результатами конкурсу і які здобули початковий результат (1, 2 чи 3 бали) чи не здобули жодного результату річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з одного з предметів, що ними вивчалися поглиблено відповідно до освітньої програми та навчального плану закладу освіти чи індивідуального навчального плану учня.

Про можливе відрахування батьки дитини та орган управління освітою за місцем проживання учня повинні бути письмово поінформовані у двотижневий строк до дня засідання педагогічної ради щодо можливого відрахування.

Рішення про відрахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається лише за згодою органів опіки та піклування.

Особи, які не завершили здобуття повної загальної середньої освіти та не отримали відповідний документ про освіту після завершення останнього класу ліцею, відповідно до рішення педагогічної ради можуть бути відраховані із закладу освіти або переведені на іншу (крім денної) форму здобуття освіти в цьому самому або іншому закладі освіти.

Порядок оскарження рішення, дії або бездіяльність керівника чи працівників закладу освіти

Рішення, дії або бездіяльність керівника чи працівників закладу освіти (зокрема з питань неправомірної відмови у зарахуванні до закладу освіти) впродовж двох робочих днів можуть бути письмово оскаржені до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти. За результатами розгляду скарги та у випадку встановлення порушення вимог Порядку відповідний орган невідкладно письмово повідомляє заклад освіти про необхідність усунення цього порушення відповідно до законодавства.

Див. також

 

Робота гуртків позашкільної освіти

 

Затверджую ЗНВР _______Л.О.Cубота

Розклад

Уроків початкової школи №2 м. Умань

 І семестр 2021/2022н.р.

Клас час урок Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця
1 клас 08.00 — 08.35
08.50 — 09.25
10.00 — 10.35
10.50 — 11.25
11.45 — 12.20
12.35 — 13.10
0
1
2
3
4
Я пізнаю світ
Анг.мова/Укр.мова
Укр.мова
Укр.мова
Укр.мова /П
Я пізнаю світ
Анг./укр.мова
Анг./укр.мова
Математика
Я пізнаю світ
Обр.мист /музика
Я пізнаю світ
Анг.мова /укр.мова
Математика
Укр.мова
Я пізнаю світ
Фізкультура
Я пізнаю світ
Я пізнаю світ
Анг.мова
Укр.мова
Укр.мова
Р
Я пізнаю світ
Укр.мова/П
Математика
Укр.мова
Фізкультура
2 клас 08.05-08.45
09.00-09.40
10.00-10.40
10.55-11.35
11.55-12.35
12.50-13.30
1
2
3
4
5
6
Я досл. світ
Математика
Анг./Укр.мова
Фізкультура
Анг./Укр.мова
Р
Я досл. світ
Математика
Музика
Укр.мова/інф
Укр.мова
Я досл. світ
Математика
Укр.мова/ інф.
Фізкультура
Анг./Укр.мов
Індивід.
Я досл. світ
Укр.мова/П
Я досл. світ
Анг./Укр.мова
Обр.мист.
Я досл. світ
Анг./Укр.мова
Анг./Укр.мова
Фізкультура
Я досл.світ
П
3 клас 08.00 — 08.40
08.55 — 09.35
09.50 — 10.30
10.50 — 11.30
11.50 — 12.30
12.45 — 13.25
1
2
3
4
5
6
Я досл. світ
Математика
Фізкультура
Анг.мова
Укр.мова
Спец мед група
Я досл. світ
Математика
Укр.мова
Музика
Анг.мова
Я досл. світ
Я досл. світ
Математика
Фізкультура
Інф/П
Укр.мова
Р
Я досл. світ
Математика
Укр.мова
Обр. мист.
Анг.мова
Індивід.
Я досл. світ
Укр.мова
Фізкультура
Інф/П
Я досл. світ
Спец. мед група
4 клас 08.00 — 08.40
08.55 — 09.35
09.50 — 10.30
10.50 — 11.30
11.50 — 12.30
12.45 — 13.25
1
2
3
4
5
6
Я пізнаю світ
Фізкультура
Математика
Укр.мова
Укр.мова
Я пізнаю світ
Математика
Укр.мова
Англ.мова
Укр.мова
Музика / Обр.м.
Я пізнаю світ
Математика
Я пізнаю світ
Англ.мова
Я пізнаю світ
Я пізнаю світ
Укр.мова
Інф./П
Інф./П
Укр.мова
Я пізнаю світ
Я пізнаю світ
Фізкультура
Математика
Анг.мова
Я пізнаю світ
Р

ПОГОДЖЕНО                                                                                                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

Педагогічною  радою                                                                                                              Директор

Протокол №4                                                                                                                             ________ І.С.Данилюк

Від  ________.2021«    » __________2021

ОСВІТНЯ   ПРОГРАМА

Початкової школи №2 м. Умані

2021/2022 н.р.

Освітня   програма  розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня , на виконання закону України «Про освіту», та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №807 « Про затвердження Дкржавного стандарту початкової освіти»,  наказів МОН України від 20.04.2018 № 407 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня”, від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх  та  навчальних програм для 1-2-х  класів  закладів загальної середньої освіти», від 08.10. 2019 р. № 1273. «Про затвердження типових освітніх програм  для 3-4 класів»),від 02.11.2016 № 1319 «Про проведення Всеукраїнського  експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково – педагогічному проекті «ІнтелектУкраїни» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами МОН від 16.01.2017 №67), від 03.02.2021 №140 «Про внесення змін до наказу МОН України від 02.11 №1319 та визнання такими, що втратили чинність деяких наказів МОН України», листа  МОН України від 22.05.2018 № 1/9-332 щодо типових освітніх та навчальних програм для 1-2 –х класів закладів загальної середньої освіти, методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу у закладах освіти у 20201/2022 навчальному році.

Освітня   програма   окреслює рекомендовані підходи до планування й організації у закладі єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення обов’язкових результатів навчання визначених Державним стандартом початкової освіти під час реалізації завдань Нової Української школи (2-3 клас) та науково – педагогічного проєкту «Інтелект України» 1,4 класи).

Відкритість освіти у програмі  виявляється в   її розбудові на основі поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність —  необхідності  освітньої системи як гнучкого   утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного / декількох варіантів його організації з переважанням технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.

 

Освітня програма визначає:

  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  программою
  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
  • перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
  • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Зарахування учнів до  1 класу відбувається   на підставі заяв батьків (або осіб, які їх замінюють). Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років; діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року; діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків (або осіб, які їх замінюють), якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року;особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку(Закон України «Про освіту», стаття 12).До здобуття другого (основного) циклу початкової освіти в Проєкті  «Інтелект України» допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у   класах Проєкту.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін відображаються у   типових навчальних планах, що пропонують підхід до організації освітнього процесу відповідно освітніх програм (НУШ за редакцією Р.Шияна та науково – педагогічного проєкту «Інтелект України». (Додатки 1,2).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти реалізуються у повному обсязі вимог до результатів навчання  першого (адаптаційно – ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти.   оцінювання    здійснюється відповідно до наказів МОН України від 10.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» та  від 27.08.2019 № 1154 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1-х   класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання.

Підсумкове оцінювання   здійснюється   в кінці навчального року  з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень.

Очікувані результати навчання     випускних  класів: у повному обсязі реалізуються вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після другого циклу початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти, за допомогою  формувального та підсумкового (бального) оцінювання. Відповідно Порядку проведення державної підсумкової атестації (наказ МОН України від 07.12.2018 №1369) для учнів 4 класу, які завершили здобуття початкової освіти,   проводиться державна підсумкова атестація.

Організація освітньої діяльності 1,4 класів за науково – педагогічним проектом «Інтелект України».

Перелік освітніх компонентів Проєкту та їх логічна послідовність, що презентовано у  взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів,форм і засобів освітнього процесу в початковій школі;

Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проєкті як перший рівень повної загальної середньої освіти,   забезпечує  наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту», стаття 10).Навчання учнів 4 класуорганізовується відповідно до вимог організації освітнього процесу у другому (основному) етапі початкової освіти.

Цілями освітнього процесу визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості.

Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Концептуальними засадами досягнення цілей   в Проєкті є основні положення компетентнісного, особистісно — діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема,  основні положення компетентнісного підходу які розпочинають процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей.

Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття  (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», статті 1, 12);

під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предметипевної освітньої галузі;

під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів.  ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної  думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми).

Форми та методи реалізації системної моделі формування в учнів ключових компетентностей   задіює потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей.  Формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1,4-х проєктних класів відбувається під час ранкових зустрічей, на годинах спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку).

Оскільки Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання закладів загальної освіти та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 встановлюється початок навчальних занять не раніше 8:00 (п. 9.10),  рекомендовано розпочинати ранкові зустрічі о 8:10–8:15 за рішенням закладу загальної середньої освіти. Час на проведення ранкових зустрічей не обліковується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять, решта якого компенсується роботою вчителя на перервах (лист Міністерства освіти і науки України No1/9-190 від 2.04.2018 року); моделюється й упроваджується в освітній процес на засадах синергетичного підходу.

Зміст початкової освіти в Проекті визначено відповідно до дидактичних основ організації шкільного навчання Нової української школи. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку суспільства  концептуальною освітньою метою визнано створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики  є поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, емоційний інтелект тощо.

Компетентнісна модель освіти в Проєкті передбачає   упровадження SТЕM-освіти     метою якої є формування   соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту.  ЇЇ основні  положення  :

  1. STEM-освіта має бути неперервною: з дошкільного віку і впродовж усього життя.
  2. STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів та їхньою кар’єрою.
  3. Мета STEM-освіти — розвивати інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, формувати   систему взаємозв’язків,  здатність формулювати й розв’язувати   проблеми,   логічно  мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії та  операційної діяльності.
  4. Характерними для STEM-освіти є: поглиблене вивченні предметів; інтегроване навчання, формування винахідницької моделі поведінки, дослідницької компетентності, алгоритму розв’язання   задач; практична спрямованість навчання; поглиблене  вивчення англійської  мови.
  5. STEM-освіта реалізовується в урочний і в позаурочний час. Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів.

Формування    компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:

  1. Мовно-літературна освітня галузь.
  2. Математична освітня галузь.
  3. Природнича освітня галузь.
  4. Технологічна освітня галузь.
  5. Інформатична освітня галузь.
  6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.
  7. Громадянська та історична освітня галузь.
  8. Мистецька освітня галузь.
  9. Фізкультурна освітня галузь.

Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання для закладів загальної середньої освіти, що працюють за Проєктом(Додаток  1), розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання нового Державного стандарту початкової освіти.

У Типовому навчальному плані використано  можливість здійснення повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей. Так, реалізація математичної, природничої, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної,технологічної освітніх галузей забезпечується завдяки інтегрованому курсу «Я пізнаю світ» (1 клас — 7 год/тижд.; 4 клас —  9 год/тижд.).

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та  література)  реалізуються  через  навчальні  предмети  «Українська  мова» (1–4  класи —  6 год/тижд.)   і   «Я   пізнаю   світ» (1  клас — 1 год/тижд.,   4 клас — 1 год/тижд.).

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (1 клас — 2 год/тижд.; 4 класи — 3 год/тижд.).

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1,4 класи — 1 год/тижд.) і «Я пізнаю світ»; інформатичної — завдяки вивченню навчального предмета «Інформатика»
(4 клас — 1 год/тижд.); фізкультурної — через навчальний предмет «Фізична культура» (1,4 клас — 2 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1 год/тижб).

Включення до навчального предмета «Я пізнаю світ» однієї години фізкультурної галузі забезпечує належний рівень рухової активності учнів та дає можливість інтегровано реалізувати здоров’язбережувальну мету освіти.

Варіативна складова використовується у 1 класі на підсилення вивчення  предмета «Іноземна мова» (1 год/тижд.), у 4 класі  для проведення індмвідуальних та групових занять.

Організаційні питання реалізації Програми. Проєктні класи можуть створюватися в будь-якому закладі загальної середньої освіти,     працють за державними підручниками та  додатково за  авторськими навчально-методичними та дидактичними матеріалами, що мають відповідний гриф МОН України та видаються за рахунок коштів, не заборонених законодавством.

Права й обов’язки учасників освітнього процесу   визначаються Законами України  статутом, закладу   та правилами внутрішнього розпорядку.

Нагородження за успіхи в навчанні рішенням педагогічної ради може бути  відповідно до чинного законодавства та статуту закладу.

Учні мають  право вільного переходу до класу, що працює за іншими освітніми програмами Нової Української школи.

За умови ліквідації проєктного класу учням гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань освіти.

.

Організація освітньої діяльності  2-3  класів Нової української школи  складена відповідно до  Державного стандарту початкової освіти,   на основі Типової освітньої Програми закладів загальної середньої освіти     розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна,  затвердженої наказом МОН України від 21 березня 2018 року за №268.

Освітня програма закладу початкової освіти  передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Цілями освітнього процесу  визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості.   Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Концептуальними засадами досягнення цілей   в Проєкті є основні положення компетентнісного, особистісно — діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема,  основні положення компетентнісного підходу які розпочинають процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей  .

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями.

Детальний розподіл навчального навантаження  на тиждень окреслено у навчальному плані  за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література;

Іншомовна освіта (ІНО)Математична (МАО)Природнича (ПРО)Технологічна (ТЕО)Інформатична (ІФО)Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

 

Цілями

Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.   Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються шляхом використання інтерактивнх форм і методів навчання, таких, як, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство та інші доцільні для використання у навчанні молодших шолярів.

Зміст початкової освіти

  • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

Очікувані результати навчання здобувачів освіти визначаються відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначених завдань, які має реалізувати   вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[1] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. Наоснові освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (Додаток 2).
Робочий навчальний план  складений відповідно до навчального плану Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (Додаток  1), розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна (Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268  Про затвердження типових освітніх  та  навчальних програм для 1-2-х класів  закладів загальної середньої освіти »)

Орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення. У типовому навчальному плані  використано надану новим Державним стандартом можливість здійснення повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей. Так, реалізація математичної, природничої, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної освітніх галузей забезпечується завдяки інтегрованому курсу «Я досліджую світ» (1 клас — 7 год/тижд, 2 клас – 8 год/тижд).

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та  література)  реалізуються  через  навчальні  предмети  «Українська  мова» (  5 год/тижд.)    і   «Я досліджую світ» (2 год/тижд.).

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (англійська) (1 клас — 2 год/тижд, 2 клас – 3 нод/тижд.).

Математичної галузі : навчальним предметом «Математика» ( 3 год/тижд.) і   «Я досліджую світ» ( 1 год/тижд.).

Природнича, технологічна,  соціальна і здоров’язбережувальна,  громадянська та історична:навчальним предметом «Я досліджую світ» (4год/тижд.).

Інформатичнна: окремим предметом «Інформатика» (1 год/тижд. 2 клас).

Мистецька освітнья галузь реалізуються через окремі навчальні предмети  «Образотворче мистецтво» ( 1 год/тижд.)  і «Музичне мистецтво»( 1 год/тижд.).  Фізкультурна галузь —  предметом «Фізична культура» ( 3 год/тижд.).

Типовий навчальний план 1-2 класу початкової школи   містить  1 год варіативної складової  для       проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у  навчальних програмах для 1та 2 класів.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.   Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються шляхом використання інтерактивнх форм і методів навчання, таких, як, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство та інші доцільні для використання у навчанні молодших шолярів.

Оцінювання  навчальних досягнень  2-4  класів визначаються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти  (наказ МОН України від 20.08.2018 № 924). Оцінювання здійснюється вербально у вигляді формувального і завершального (підсумкового) оцінювання результатів навчання. Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня і  розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у другому  класі має місце і  проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).          Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

Типові навчальні плани початкової школи  зорієнтовані  на роботу  за  5-денним навчальним тижнем

Відповідно до п. 13 Положення про групи подовженого дня (1121-2009-п) (постанова КМУ № 1121 від 05.10.2009 року) та враховуючи завдання науково-педагогічного проекту «Інтелект України», у проектних 1-7-х класах функціонують груп подовженого дня, що комплектуються за принципом «клас-група».

У проектних класах може проводитись підготовка учнів за індивідуальними навчальними планами, пошукова та навчально-дослідна робота.

Система оцінювання знань учнів   класів, порядок проведення державної підсумкової атестації, переведення та випуску, звільнення від державної підсумкової атестації, нагородження за успіхи у навчанні визначаються Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, відповідними нормативними актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Типовий навчальний план початкової школи містить інваріантну складову, обов’язкову для виконання всіма закладами загальної середньої освіти, що працюють за Проектом,

З метою посилення індивідуальної роботи з учнями відповідно до «Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 ( із змінами), поділ класів на групи здійснюється під час вивчення іноземної мови, української миови й інформатики за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27).

За рішенням місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або за кошти, не заборонені чинним законодавством, класи можуть ділитися на групи за меншої наповнюваності або/та під час вивчення інших предметів.

У проектних класах на бажання батьків може проводитися навчання учнів за індивідуальною освітньою траєкторією, гурткові, факультативні, індивідуальні та секційні заняття, а також відбуватися організація освітнього процесу в режимі школи повного дня за умов їх відповідності чинному ДСанПіНу й за рахунок коштів, не заборонених законодавством України.

З урахуванням особливостей організації освітнього процесу в Проекті в 1‒4-х класах функціонують групи подовженого дня, що комплектуються за принципом «клас‒група». .

Права й обов’язки учасників освітнього процесу в проектних класах визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», статутом закладу загальної середньої освіти та правилами внутрішнього трудового розпорядку. За учнями, які навчаються в проектному класі, зберігається право вільного переходу до класу, що працює за іншими освітніми програмами Нової української школи.

За умови ліквідації проектного класу учням гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань освіти.
Типові навчальні плани початкової школи  зорієнтовані  на роботу  за  5-денним навчальним тижнем, в одну зміну.

         Відповідно санітарно-гігієнічним нормам   тривалість уроків у 1 класі – 35 хв,  у 2 — 4 класах – 40 хвилин.Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково  оплачуються.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Реалізація варіативної складової навчальних планів:

1,2 клас – індивідуальні консультації та групові заняття «(1 год/тижд.);

          Поділ класів на групи при вивченні  української, англійської мови у  1- 4 класах і інформатики у 2-4 класах  здійснюється відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів компенсую чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл – інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами), Лист МОН № 1/9-322 від 18.05.18 року  «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти. (Лист МОН № 1/9-322 від 18.05.18 року).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування проектні класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

         Очікувані результати навчання  в 1-4 класах закладу   визначаються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти  (наказ МОН України від 20.08.2018 №1924)   для 1 класу  та інших нормативних документів ( Наказ МОН України від 05.08.2016  «Про внесення змін до навчальних програм 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів») та  Додатком І (наказ МОН 19.08.16 №1009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08.2013№ 1222   Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи).

Враховуючи вимоги статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо тривалості навчального року, а саме що освітній процес у закладах загальної середньої освіти має тривати не менше 175 навчальних днів.

Навчальні екскурсії організовуються відповідно до інструктивно- методичного листа Міністерства освіти і науки України від  №1124 від 02.10.2014 «Методичні рекомендації щодо організації навчально – виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Державна підсумкова атестація випускників 4 класу  початкової школи проводиться у травні 2022 року.


ПОГОДЖЕНО

Начальник   Уманського

Управління Головного

Управління

Держпродспоживслужби

в Черкаській області

_________ Л.П. Качанова

ЗАТВЕРДЖЕНО

  Директор__________ І.С.Данилюк

 30 серпня 2021

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою

 Протокол №1

Від 28.08.2021

РЕЖИМ РОБОТИ

Початкової школи №2 м. Умань

        на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

 2021/2022 н.р.

    1. Робота Початкової школи №2 (далі – ПШ № 2) в умовах карантину в зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) розпочинається і закінчується відповідно до наказу керівника закладу.
    2. Порядок організації освітнього процесу у   шкільному підрозділі ПШ №2 складено відповідно до  Листа Міністерства освіти і науки України від  «Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої  освіти у новому 2021/2022 н.р.»,  постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236(із змінами,  постанови Головного державного санітарного лікаря України від  26.08.2021р. №9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
    3. При встановленні рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки у регіоні «зеленого», «жовтого» або «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки – відвідування школи здобувачами освіти  відбувається у звичайному режимі з дотриманням протиепідемічних та профілактичних заходів відповідно до   рекомендацій. При встановленні «червоного» рівня небезпеки – освітній процес забезпечується з використанням технологій дистанційного навчання.
    4. Навчальний рік розпочинається з 1 вересня 2021р. святом – День знань – і закінчується 8 червня 2022 р. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

    І семестр:  з 1 вересня по 30 грудня 2021 року – 80 робочих днів;

    ІІ семестр: з 17 січня  по 08 червня 2022 року  – 95 робочих днів.

    Канікули:

    осінні:    з 25 жовтня по 31 жовтня 2021 року;

    зимові:   з 31 грудня 2021 року по 16 січня 2022 року;

    весняні:  з 28 березня по 3 квітня 2022 року..

    1. ПШ №2 працює за 5-денним режимом занять.
    2. Протягом роботи закладу освіти в період карантину:

    —  допуск до роботи персоналу ПШ № 2 здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту далі – ЗІЗ) після проведення старшою медичною сестрою термометрії безконтактним термометром з документальним оформленням в «Журналі здоров’я». Працівники з ознаками ГРЗ або підвищеною температурою тіла понад 37,2 0С не допускаються на робоче місце;

    — Прийом здобувачів освіти здійснюється на території закладу за межами будівлі у визначеному місці тіньових павільйонах) з обов’язковим візуальним оглядом дітей  на наявність ознак ГРВІ, респіраторів/масок (по реомендації),   температурним скринінгом вихованців. Очікування прийому здійснюється з дотриманням  маркування безпечної дистанції – 1.5 метр. У разі виявлення ознак ГРЗ, ГРВІ, за відсутністю батьків, здобувачі освіти розміщуються в ізоляторі до  прийняття разом з батьками (законними представниками)  рішення щодо направлення до закладу охорони здоров’я;

    — Допуск до закладу батьків або супроводжуючих осіб, крім осіб, які супроводжують дітей з інвалідністю, забороняється без використання засобів індивідуального захисту та з дозволу керівника закладу;

    — Вхід  до приміщень ПШ № 2 дозволяється при наявності захисної маски (респіратора), які слід використовувати під час пересування приміщеннями закладу та можна не використовувати під час уроків у навчальних приміщеннях;

    — Уроки , при наявності сприятливих погодних умов та програмових вимог, проводити на повітрі з використанням Зеленого класу та павільйонів;

    — Учням 1- 4 класів дозволяється пересування по закладу без захисних масок;

    — У раз виявлення захворювання на інфекційну хворобу у учасників освітнього процесу, вся група (клас) вважається таким, що потребує самоізоляції та вживаються заходи пердбачені галузевими стандартами з охорони здоровя:

    — У раз виявлення захворювання на інфекційну хворобу у учасників освітнього процесу, на хворого одягається маски і він ізолюється до приходу батьків ( відповідальгтх осіб). Спільно з батьками вирішується питання направлення до лікувального закладу.

    — Після вилучення особи із симптомами захворювання, проводиться провітрювання поза графіком, дезінфекція усіх поверхонь. клас переводиться на дистанційне навчання;

    — Допуск здобувачів освіти до закладу здійснюється відповідно до графіку:

    Клас Час розведення по класах № входу
    1  08.00 3
    2  08.05 3
    3 08.00 (окремий вхід ) 2
    4 08.00 (окремий вхід ) 1

    — При вході до закладу слід помити руки з милом відповідно вимог,   або  обробити  руки антисептичними засобами, розміщеними у спеціальних місцях.

    7. Слід мінімізувати пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами шляхом проведення більшості уроків у одному класі, крім англійської мови та Інформатики, заняття у цих кабінетах проводити попід групах.
    8. У розкладі занять слід передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів.
    9. Ранкову зустріч у 2-3 класах проводити до початку уроків, 1 клас на початку першого уроку Я пізнаю світ.
    10. Режим роботи і навчальні зміни (протягом тижня):

1 клас перерва 2 клас перерва 3 клас перерва 4 клас перерва
08.00-08.35 15хв 08.05-08.45 15 хв 08.00-08.40 15 хв 08.00-08.40 15 хв
08.50-09.25 30хв 09.00-09.40 20хв 08.55-09.35 15 хв 08.55-09.35 15 хв
10.00-10.35 15хв 10.00-10.40 15 хв 09.50-10.30 20хв 09.50-10.30 20хв
10.50-11.25 15хв 10.55-11.35 20хв 10.50-11.30 20хв 10.50-11.30 20хв
11.45 -12.20 20хв 11.55-12.35 15 хв 11.50-12.30 15 хв 11.50-12.30 15 хв
12.50-13.30 12.45-13.25 12.45-13.25

11. У 1-4 класах обов’язкове проведення фізкультурних пауз до 5 хв. на кожному уроці; у 1 класі через кожні 15 хв та проведення гімнастики для очей.
12. Після кожного навчального заняття проводити сковзне провітрювання згідно з графіком: не менше 10 хвилин (забезпечити заходи безпеки дітей у приміщенні).
13. За можливості забезпечити проведення занять з окремих предметів (фізкультура, основи здоров’я, деякі уроки з природознавства та Я досліджую світ) на відкритому повітрі.
14. При організації груп подовженого дня перебування в них учнів і педагогічних працівників забезпечується з дотриманням правил згідно з Тимчасовими рекомендаціями.
15. Графік роботи ГПД: з 12.10 до 18.10 ( 17.30 – обробка іграшок і приладдя).
16. При організації харчування необхідно забезпечити відстань між столами не менше 1,5 м та розміщення за столом не більше 4-х осіб.
17. Графік харчування:

клас Сніданок Обід Вечеря
1клас 09.25 — 09.50 13.20 — 13.50 16.55 — 17.15
2 клас 09.40 – 10.00 13.30 — 14.00 16.55 — 17.15
3 клас 10.30 — 10.50 14.00 — 14.20 17.20 — 17.40
4 клас 10.30 — 10.50 14.05 — 14.25 17.20 — 17.40

18. Годину рухової активності проводити, по можливості, на свіжому повітрі:
у 1 класі: 12.20 — 12.35; у 2 класі: 12.20 — 12.40, у  3 класі: 12.20- 12.40, у 4 класі: 12.30- 12.45
19. Режим роботи групи продовженого дня: з 12.10 до 18.10

клас Година
здоров’я
Перша
прогулянка
 Друга прогулянка Самопідготовка Інд. робота,
бесіди, гуртки
Третя прогулянка
1 12.35-12.20 12.30-13.10 немає немає 15.30-16.20 17.-17.30.
2 12.20-12.40 12.40- 13.20 14.00- 14.30 14.30- 15.15(45хв), 15.15-16.30 17.00-17.30.
3 12.20-12.40 12.40- 14.50 14.20- 15.00 15.00- 16.10(1.10) 16.10-16.50
4 13.10-13.20 13.20- 14.00 14.25- 15.05 15.05- 16.35(1.30) 16.35-17.00

20. У кінці дня необхідно провести очищення і дезінфекцію поверхонь ( в тому числі дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо), сковзне провітрювання згідно з графіком:
1 клас: 16.50-18.00; 2 клас: 16.55-18.00; 3 клас: 17.15-18.00; 4 клас: 17.20-18.00.
21. (За домовленістю з батьками групи ГПД працюють до 17.30.

Директор                                                                                                                  І.С.Данилюк



 Пам’ятка  для батьків

1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

9. Виховання – це наступність дій.

10. Виховання повинно бути твердим, але добрим.


Додаток 1
Складений відповідно до типового Навчального плану
Освітньої програми науково – педагогічного проекту «Інтелект України»
(Наказ МОН України від 03.02.2021 №140
«Про внесення змін до наказу МОН України від 02.11 №1319
та визнання такими, що втратили чинність деяких наказів МОН України»)

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Початкової школи №2 м. Умань
з українською мовою навчання для закладів загальної середньої освіти, що працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»
2021-2022н.р.


Розподіл варіативної складової6 підсилення інваріантної складової: Англійська мова(1 клас — 1 год/тижд), Я пізнаю світ ( 4 клас – 1 год /тижд.).
* Розподіл годин між освітніми галузями в межах інтегрованого навчального предмета «Я пізнаю світ»:: 1, 4 класи: мовно-літературна освітня галузь- 1 год/тижд.; громадянська та історична, інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі — разом 4 год/тижд.; математична освітня галузь -1 год/тижд.; мистецька освітня галузь — 1 год/тижд.; фізкультурна освітня галузь — 1 год/тижд.;
** Мистецтво : реалізуються окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво». (0.5год/тижд)
*** Години, передбачені для фізичної культури (навчальні предмети «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.) та «Фізична культура» (2 год/тижд.), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.


Додаток 1
Складений відповідно до навчального плану Типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти
І ступеня (додаток 1), розробленої під керівництвом
Р.Б.Шияна (Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268
« Про затвердження типових освітніх та навчальних програм
Для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти »
та Наказ МОН України від 08 жовтня 2019 р. № 1273.
«Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів» )

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Початкової школи №2 м. Умань
2021/2022н.р.


*Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета ЯДС: мовно-літературна – 2; математична – 1; природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережна, громадянська та історична – разом 4, інформативна -1(2 клас)
Мистецька галузь реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і » Музичне мистецтво».
Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.


Поради батькам з правового виховання

Традиційно до дня юриста у закладах освіти проводяться декади правового виховання. До вашої уваги пропонуємо декілька порад  з правового виховання дітей та дотримання прав дитини.

Поради батькам з правового виховання

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.

Плутарх

Тільки у сім’ї створюються оптимальні умови для повноцінного розвитку дитини, забезпечення її основних прав : на життя, здоровя, харчування, медичну допомогу, захист від насильства,  Сім’я для дитини надія , опора і захисток від негативних проявів суспільства і довкілля. Саме   сім’я несе найбільшу відповідальність за збереження   здоров’я дитини, за її виховання і адаптацію у суспільстві .

Сім’я  має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.
Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей , створення належних умов для  навчання, забезпечення духовних і фізичних  потреб,  розвитку  природних здібностей.
Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.
Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад, які повинні діяти спільно і дотримуватися основних правил спілкування з дитиною.

Якщо:
•    Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
•    Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
•    Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
•    Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
•    Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
•    Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
•    Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
•    Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
•    Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
•    Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Пам’ятка для батьків з правового виховання

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

Коли порушуються права дитини?

·         Коли немає безпеки для її життя та здоров”я.

·         Коли її потреби ігноруються.

·         Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

·         Коли порушується недоторканість дитини.

·         Коли дитину ізолюють.

·         Коли дитину залякують.

·         Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім”ї рішення.

·         Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.

·         Коли її особисті речі не є недоторканими.

·         Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

·         Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

2.     Як реагує дитина на порушення її прав?

·         Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б”ється, замикається в собі і т.д.)

·         Її турбує особиста безпека і любов до неї.

·         Вона часто буває в поганому настрої.

·         Може втекти з дому.

·         Може набути негативні звички.

·         Може робити спроби суіциду (замаху на своє життя).

     Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

·         Пам”ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої  власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.

·         Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.

·         Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

·         Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.

·         Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.

·         Пам”ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.

·         Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

·         Залучати дитину для створення сімейних правил.

 Де  можна дізнатись про права своїх дітей? До  кого звернутися?

·        Соціальний педагог школи Веровенко О.В.

·        Відділ сім”ї  та молоді Уманської  міської ради

·        Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.

·        Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.

·        „Перші кроки”. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International.Easton Str. London.

·        Настільна книга для молоді „Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді.             Київ 1999 р.

·        Комітет сприяння захисту прав дитини м. Київ, тел. 295-26-96

·        Всеукраїнський комітет захисту прав людини м. Київ, пров. Шевченка 13/21-в. к.8, тел. 228-87-83

Діти в суспільстві найбільш вразливі.

Діти, права яких порушуються часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.


Пам’ятка батькам

 

    • Мудрі батьки не соромляться виказувати любов до своїх дітей, щоденно даючи зрозуміти; „Ми тебе любимо!» І навіть, перебуваючи поза домівкою, дитина завжди має відчувати, що батьки про неї пам’ятають.
    • Кожна дитина — унікальна. В ній неповторним є все, починаючи від кількості волосинок на голові й закінчуючи відбитками пальців. Іншими словами, у кожного з нас є своя «особливинка». І батьківський обов’язок — знайти такі способи виховання, які враховували б неповторні риси, властивості дитини.
    • Виявляйте щире зацікавлення фразами: «Тобі допомогти з домашнім завданням?» «Ти все зрозумів із того, про що розповідали сьогодні на уроці?» Покажіть дитині, що вам дійсно цікаві її шкільні справи.
    • Уникайте поверхневого спілкування: „так», „ні», „не роби цього», „тому що я так сказав»,.. Пояснення і підстави важливі для дітей навіть тоді, коли дорослим здається, що тут нема чого пояснювати.
    • Мудрі батьки контролюють сімейне використання телевізора та Інтернету, бо дбають про те, щоб вони не стали головними вихователями їхніх дітей.
  • Прищеплюйте своїм дітям навички самоорганізації. Почніть з того, що привчіть дитину складати список справ, які очікують у школі, вдома. До цього списку можуть входити домашні завдання, повідомлення, які необхідно підготувати, книги, які необхідно прочитати, замітки у читацькому щоденнику тощо. Як відомо, людям, які привчили себе складати такі списки, живеться набагато спокійніше, ніж тим, хто звик тримати всі свої справи в голові.
  • Завжди починайте з найскладнішого предмета, бо людська натура має таку властивість: якщо найскладніше завдання залишити наостанку, є велика вірогідність того, що воно не буде виконане взагалі».
  • Виокремлюйте головне.
    Коли дитина слухає вчителя, читає підручник або будь-який інший текст, вона повинна весь час запитувати себе: „Що тут найголовніше?»
  • Робіть записи. Перетворіть дім на навчальну лабораторію. Нехай ваша кухня стане експериментальним майданчиком. Дроби пояснюйте за допомогою ложки та чашки, або за допомогою картоплі, розрізаної спочатку навпіл, а потім — на четвертинки.
  • Розумні батьки роблять все для того, щоб їхні діти спілкувалися з тими членами і друзями сім’ї, спосіб життя яких може бути гідним прикладом для наслідування. Щоб звести такі „мости дружби», треба хвалити дітей в присутності родичів і знайомих. Коли діти знають, що про них добре говорять ті, чия думка їм не байдужа, вони намагатимуться «рости» в їхніх очах. Відчуття приналежності до кола людей, котрих вони шанують, може стати для дітей і підлітків одним із найважливіших джерел впевненості в собі.
  • Вселяйте у дітей надію. Більшість дітей — мрійники. Вони часто думають про майбутнє, і нерідко батькам доводиться повертати їх „із небес на землю». Тому в бесідах підказуйте їм, як можна досягти обраної мети.
  • Не забувайте похвалити дитину за успіхи. Хваліть за все, за що тільки можна похвалити.
  • Привчайте дітей до дисципліни, порядку.
    Найголовніше — навчитися керувати волею дитини та привчити її до послуху, бо якщо діти ігнорують ваші зауваження, в них розвивається невикорінна впертість, і, щоб зломити її, вам доведеться бути жорстокими, тобто завдавати болю і дитині, і собі. Тому будь-яка ваша вимога має бути почута і виконана. Пам’ятайте, що свавілля — корінь страждань і гріха. Ніколи не потурайте свавіллю.
  • Не тисніть на дитину і не змушуйте її братися за непосильну роботу. Шкільні успіхи — ще не гарантія осмисленого дорослого життя.