Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Вихідні положеннях сучасного планування освітньої роботи

Зупинимося на деяких вихідних положеннях сучасного планування освітньої роботи з дітьми раннього та дошкільного віку:

 основою планування є та освітня програма, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника;

 план має будуватися на основі блочно-тематичного підходу із врахуванням всіх дидактичних принципів: взаємозв’язку всіх розділів освітньої роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюваності матеріалу, диференційованого та індивідуального підходів до дітей;

 під час складання плану враховується конкретні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, умови дитсадка, напрями роботи колективу тощо);

 план повинен бути календаризованим, тобто чітко передавати конкретний зміст роботи з малюками впродовж дня. У ньому вказується, в яких видах діяльності або у які моменти життя дітей, на яких заняттях буде здійснюватися та чи інша робота.

З метою оптимізації планування та дієвого використання блочно- тематичного принципу у всіх видах дитячої діяльності (а не тільки на заняттях) радимо ретельно вивчити та обговорити у різних формах методичної роботи можливості впровадження технології побудови освітнього процесу на основі методичного конструктора (автор Н.Гавриш). З цією метою доцільно організувати з педагогами колективний перегляд із подальшим обговоренням вебінару на тему «Технологія побудови освітнього процесу на основі методичного конструктора» за посиланням http://pedrada.com.ua/mcfr-osvita/webinars/297414/. Також доцільно ознайомитися та придбати для використання комплект, в якому містяться готові концептуальні картки для планування та рекомендації до їх використання: Пізнаємо світ разом. Навчально-методичний посібник./ Н.В.Гавриш, І.Р. Кіндрат — Х.: вид-во «Ранок», 2013 (Рекомендовано МОН України, лист МОН України від 15.05.2013 № 1/11-8236). Приклади планування із використанням методичного конструктора наведені у фаховому журналі «Методична скарбничка вихователя» ( МЦФЕР. Освіта).З метою апробації нової форми планування за вищезазначеною технологією доцільно створити у дошкільному навчальному закладі творчу групу з досвідчених креативних педагогів.

Наголошуємо: щоб зрозуміти нові підходи до планування за технологією методичного конструктора спочатку обов’язково необхідно ознайомитися з вищезазначеними матеріалами. Перспективно-календарний план орієнтовно може мати таку структуру:

І етап — складання на місяць або квартал концептуальних/інтелектуальних карт (схема змістового наповнення теми);

ІІ етап — перспективне потижневе тематичне планування за видами діяльності (освітніми лініями);

ІІІ етап — складання календарного плану на день за допомогою карток з обраними формами та видами роботи (для недосвідчених вихователів доцільно додатково здійснювати розподіл видів роботи на кожен день за режимними моментами із вказуванням кодів та номерів карток).

Вихователь фактично конструює змістове і діяльнісне наповнення кожного дня, використовуючи як «набір деталей» конструктора картки з формами і видами роботи. Найціннішим у такому плануванні є те, що означений «набір деталей» призначений для багаторазового збирання різноманітних конструкцій, які можна змінювати залежно від потреб, інтересів і настрою дітей.

У великих дошкільних закладах, в яких функціонує по декілька груп одного віку, є сенс здійснювати планування за однаковими темами тижня для певної вікової категорії. Такий підхід дозволить інтегрувати запланований зміст освіти у спільну діяльність вихованців та педагогів-спеціалістів (музичного керівника, інструктора з фізкультури тощо), оскільки зазвичай такі спеціалісти здійснюють перспективно-календарне планування не для кожної окремої групи, а для певної вікової категорії із диференціацією завдань.

Задля підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку у цьому навчальному році педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів потрібно зорієнтувати свою діяльність за такими пріоритетними напрямами роботи:

- забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей раннього віку (від 1 до 3 років), їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження до соціального середовища;

- патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку;

- трудове виховання в процесі організованої і самостійної предметно-практичної діяльності дітей;

- забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками при реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання.

Шляхи практичної реалізації ключових завдань роботи навчального закладу  докладно розкриті в інструктивно-методичних рекомендаціях МОН України «Організація освітньої роботи дошкільних навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році», які опубліковані у фахових виданнях.

Звертаємо увагу! З метою забезпечення рівного доступу дітей з особливими потребами до якісної дошкільної освіти до законів України «Про дошкільну освіту» та «Про загальну середню освіту» 5 червня 2014 року було внесено зміни. З 01 січня 2015 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання від 05.06.2014 № 1324-VІІ. У законопроекті пропонується передбачити можливість врахування у всіх типах ДНЗ особливостей задоволення освітніх потреб кожної дитини, в тому числі з інвалідністю, запровадити часткове або повне утримання за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги.

Актуальним завданням сьогодні залишається урізноманітнення форм охоплення дошкільної освітою дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади. Міністерством освіти і науки України видано лист від 13.08.2014 № 1/9-411 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації роботи груп дітей старшого дошкільного віку при загальноосвітніх навчальних закладах»; розроблений проект Положення про соціально-педагогічний патронат в умовах дошкільного навчального закладу та сім’ї. У проекті окреслено мету, завдання, функції, принципи та етапи здійснення соціально-педагогічного патронату, визначено його зміст.

Отже, освітня робота вихователів у 2014-2015 навчальному році і надалі має відображатися у перспективних і календарних планах, складові яких взаємопов’язані за змістом. Форма календарного планування залишається довільною (графічною, текстовою або графічно-текстовою):

-  за режимними моментами першої і другої половини дня (з урахуванням освітніх ліній нового БКДО);

-  за тематичними напрямами (проектне планування);

-  за освітніми лініями (7 освітніх ліній);

-  за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна, образотворча, музична тощо);

-  за видами діяльності та лініями розвитку;

-  блочно-тематичне планування за принципом методичного конструктора (або технологія планування освітньої роботи на основі текстоцентризму (на основі літературних текстів) (Н. Гавриш)