Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Ласкаво просимо, дорогі діти та їх батьки!
Колектив Уманського навчально-виховного комплексу № 24 вітає Вас.
На нашому сайті Ви зможете дізнатися про нашу установу, бути в курсі всіх подій, які відбуваються в наших стінах, познайомитись з тими, хто виховуває Ваших дітей.
Ми будемо щиро раді, якщо Вам у нас сподобалось
З повагою, Колектив НВК № 24.

Психологія активних методів навчання

Термін «метод» походить від грецького слова «methodos», що означає шлях, спосіб просування до істини. Етимологія цього слова позначається й на його трактуванні як наукової категорії. У філософському енциклопедичному словнику під методом у самому загальному значенні розуміється “спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності”.

Складовою методу навчання є прийом навчання.

Прийом навчання — це сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Чим більше прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.

Досягнення психології навчання в галузі сучасної педагогічної психології у тому, що  надається пріоритетність гармонійного виховання перед іншими різними видами навчання.  Оцінка проблеми активних методів навчання і дидактичних принципів з психологічної точки зору включає, крім розвитку психічних проесів, ще і формування досвіду, знань, навичок, практичних умінь. Мета навчання, зміст навчання і методи досягнення визначених цілей – це і є, як переконує досвід навчання й освіти, ті вихідні категорії, що забезпечують успіх процесу навчання у школі.
Методи навчання – це основні шляхи, способи навчальної роботи вчителя   та учнів, за яких набуваються певні знання, вміння й навички.
Методи навчання мають дуже широку сферу застосування у галузі як професійної, так і непрофесійної педагогіки. Навчають і навчаються усі й завжди. При цьому свідомо або несвідомо застосовуються найрізноманітніші методи навчання

Активних методів навчання у педагогіці багато. Однак усі вони класифіковані й розписані в методичній літературі з позиції дидактики, тобто в педагогічному аспекті. З точки зору психології їх можна поділити на три групи методів, які є найбільш цікавими для використання з метою керування розвитком мислення. Це методи

програмованого;

 проблемного;

інтерактивного   навчання.

Програмоване навчання: система теоретичних положень, організаційних форм і засобів навчальної роботи, що передбачає переважно опосередковане програмне керування пізнавальною діяльністю учнів  і обумовлює самостійне засвоєння ними знань, умінь і навичок та психічний розвиток особистості. Термін “програмування” стосовно навчального процесу означає створення програм, що керують учбовою діяльністю  у ході розв’язання ними пізнавальних задач. Такі програми прийнято називати навчаючими (алгоритм навчання). Характерними рисами навчаючих програм, що лежать в основі програмованого навчання, є:

— відбір навчального матеріалу,

— розташування його в чіткій логічній послідовності,

—  усунення несуттєвого,

 — розчленування  матеріалу на певні частини (дози, порції),

 -точні й конкретні вказівки,   необхідні для виконання певних завдань(алгоритми).

Суть проблемних методів полягає у значному рівні самостійності діяльності дітей. Знання — це скарб, а вміння вчитися — ключ до нього. Якщо   навчити своїх вихованців і учнів розумінню сутності поставлених завдань, умінню знаходити джерела додаткової інформації ( дорослі, книги,  Інтернет), умінню планувати роботу   та самостійно виконувати завдання, аналізувати набутий досвід, результативно ним користуватися, то в результаті , крім навчальних цілей, дитина отримає комплексний розвиток та гармонійне виховання особистості.  Проте проблемні методи мають свої особливості у  керування пізнавальною діяльністю, а також стимули активізації.

Дослідження сутності та класифікації інтерактивних методів навчання показали, що  цей  метод має свої характерні особливості та форми впливі на процес навчання. Особливості дискусійних (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій з практики); ігрових (дидактичні творчі, ділові, рольові, організаційно-діяльнісні ігри); тренінгових методів навчання в тому, що дитина залучається до діяльності тільки за наявності мотиву до участі в ній. Як правило, кожен   інтерактивний метод розвиває декілька видів діяльності. Всі вони мотивовані: або нав’язані (вдало і вміло чи з-під палиці) дорослим, або ж мотиви з’явилися у самого учня чи вихованця. Завдання педагога полягає в тому, щоб спрямувати процес мотивації пізнавальної діяльності з даної теми так, щоб вона зацікавила дитину, витіснивши на певний час інші мотиви. Для підтримання цього процесу потрібно міняти види діяльності.

Отже, мотивація навчальної діяльності   неможлива без застосування активних методів навчання, оскільки знання, дійсно, потрібно вміти здобувати, а активні методи навчання    стимулюють появу мотивації та мотиви.

Ідея визначальної ролі активності особистості у її власному розвитку і необхідності стимулювання активності у процесі навчання стала загально визначеною. Але коли дитина  сама тягнеться до знань, освіти? Тоді, коли ним рухають внутрішні спонукання до навчання, дій або навчальної діяльності в цілому, тобто мотиви.

Мотив — це внутрішнє спонукання особистості до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка) пов’язане із задоволенням певної потреби. У ролі мотивів можуть виступати ідеали, інтереси, переконання, установи, цінності, оскільки за ними завжди стоять потреби особистості: базові, життєві, біологічні, соціальні.

У психологічній педагогіці вся багатогранність мотивів навчальної діяльності   об’єднана у три взаємопов’язані групи:

  • Безпосередньо-спонукальні мотиви;
  • Перспективно-спонукальні мотиви;
  • Інтелектуально-спонукальні мотиви, які базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань; допитливість; намагання розширити свій культурний рівень; оволодіти певними уміннями та навичками.

Ще одним активним мотиваційним стимулом до якісного навчання є цікавість, еврестичність, яскравість подачі викладачем матеріалу. Слід частіше пропускати через практику, тобто активні методи навчання те, що вивчили. Навіть якщо тема є суто теоретичною, її можна опрактикувати через рольову гру в цілому класі, групах, парах.

Активні методи навчання — це навчання діяльністю. Саме в активній діяльності, що направляється дорослим, діти опановують необхідні для їхньої   діяльності знання, уміння, навички, розвиваються творчі здатності. В основі активних методів лежить діалогічне спілкування як між дорослими і дітьми, так і між самими дітьми. А в процесі діалогу розвиваються комунікативні здатності, уміння вирішувати проблеми колективно, і головне — розвивається мова, як діалогічна, так і монологічна. Активні методи навчання спрямовані на залучення   до самостійної пізнавальної діяльності, викликати особистісний інтерес до рішення яких-небудь пізнавальних завдань, можливість застосування   отриманих знань на практиці ( у дослідах, проектах, грі, змаганнях тощо)..

Серед поширених методів активного навчання є змагальні. Це коли діти випробовують свої  знання через гру, змагаючись один з одним або група з групою. У даному випадку йтиметься про два важливі типи мотивації — мотивація успіху

— мотивація боязні невдачі.

Мотивація успіху однозначно позитивна. При такій мотивації дії дитини направлені на досягнення конструктивних, позитивних результатів. Особистісну активність визначає потреба в досягненні успіху. Особистості цього типу зазвичай активні, ініціативні. Якщо трапляються перепони — шукають шляхи їх усунення. Продуктивність діяльності і ступінь її активності в меншій мірі залежать від внутрішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати свої дії на досить тривалі  проміжки часу.

Мотивація боязні невдачі відноситься до негативної сфери. При даному типі мотивації людині важливо перш за все уникнути зриву, невдачі, покарання. А це створює негативну атмосферу, викликає зайві переживання, стреси.

За допомогою змагальних та ігрових  методів дуже просто  показати практичне застосування вивченого матеріалу та стимулювати учнів до навчання. Змагання у навчанні є важливим фактором, який покращує засвоєння знань   робить навчальний процес більш цікавим та різноманітним. А оскільки зараз використання змагальних методів не досить поширене явище, то  і уроки та заняття часто перетворюються на лекції, повідомлення та інші пасивні форми роботи, які   ніяк не можуть замінити активних дій ,  прагнення до успіху. До того ж саме змагальні методи навчання допомагають розвивати увагу, креативність та уяву у дітей, що є важливими факторами при підготовці до майбутнього життя.  У теперішній час    у   навчальних закладах різного рівня велика увага приділяється практичному застосуванню знань, і перевага активних методів сприяє ще і  тому, що готує учнів початкової школи та вихованців дошкільного закладу до подальшого навчання.
Оволодіння навчальним матеріалом, розвиток і виховання особистості в процесі навчання відбувається лише за умови прояву її високої активності у навчально-пізнавальній діяльності. Організована діяльність, у якій учень чи вихованець бере участь без бажання, практично не розвиває її. Роль активних методів навчання у навчально-виховному процесі не можливо переоцінити тому, що вони зв’язані з питанням особливості формування позитивних навчальних мотивів, особистих якостей  учнів і вихованців,  дійових цілей.

Календар
Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031