"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Профілактика негативних проявів в дитячому середовищі

Бабусин рецепт щастя

Візьміть чашу терпіння. Налийте в неї повне серце любові. Киньте дві повні жмені щедрості. Хлюпніть туди ж гумору. Посипте добротою. Добавте якомога більше віри і все добре змішайте. Потім намажте на шматок виділеного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Особливо щедро роздавайте  дітям.

Ви бажаєте,щоб ваша дитина була щасливою? Використайте цей  стародавній рецепт як основу сімейного  виховання. Кожна дитина народжується неповторною, але. усвідомлення   правил співжиття і вимог законів, законослухняність її поведінки у майбутньому — це необхідний крок до правильної спрямованості кожної особистості  і до її комфортного майбутнього.  Таке усвідомлення формується з раннього дитинства під впливом сім`ї, соціального середовища, матеріального забезпечення, змістовного дозвілля, створення умов   для    самовиховання,  реалізації  бажань та уподобань у різноманітних видах діяльності.

Одним із негативних проявів суспільства залишається дитяча бездоглядність, безпритульність, бродяжництво, правопорушення та злочинність. До таких наслідків  приводить дитину перебування  у складних життєвих обставинах:  аморальному та  небезпечному для життя і здоров’я   середовищі, проживання з  батьками та дорослими, які ухиляються від виконання своїх обов’язків у сім’ї.

Але часом і у дітей , які живуть у нормальних, на перший погляд, сім’ях, спостерігається схильність до правопорушень, агресія щодо дорослих і однолітків, відсутність елементарних навичок життя у колективі, формування потягу до негативних звичок.

У чому ж причина? Причини бувають різні:

  • постійне сильне душевне хвилювання і стресовий стан;
  • пристосовницькі до оточення мотиви, прагнення ”гострих почуттів”, бажання все спробувати, всім заволодіти, заздрість;
  •  розрив між особистими інтересами і   обов’язком;
  • емоційна байдужість, агресивність, імпульсивність поведінки,  наслідування негативних звичок дорослих,  спрямованість на спілкування (бажання весь вільний час проводити серед однолітків);
  •  підвищене прагнення до самостійності, нетерпимість до опіки, неповага до дорослих;
  • байдужість до переживань інших осіб, звички до безцільного проведення часу,   ”вуличного” фольклору,  послаблене почуття сорому,  грубість, жадібність, невитриманість, а іноді й жорстокість ;
  • неприязнь до позитивного середовища, перекручені уявлення про сміливість і товариськість, агресивність, егоїзм;
  •  безвольність, грубість, егоїстичність, підозрілість, переживання постійної образи, ізольованість  від колективу,   приниженість;
  •  низька якість навчання, самоорганізації і працездатності,   відсутність інтересу до навчання.

Однозначних  рецептів для вирішення цих проблем немає, але є багато слушних порад:

  1. усунення причин і умов, які сприяють відхиленням у поведінці: створення необхідних умов для можливості займатись улюбленою справою, спонукання  до творчості, привчання до розумного використання вільного часу, відзначення  досягнень та позитивних змін, спілкування;
  2.  забезпечення прав та соціальних гарантій : повага до гідності, забезпечення матеріально в межах розумного, позитивний  приклад власної поведінки, залучення до участі у вирішенні потреб та проблем родини, правове виховання;
  3. вчасне виявлення проблем у вихованні дитини: спостереження за діями, вчинками, відношенням до однолітків та дорослих, відношення до обов’язків та їх виконання, відношення до навчання, місце дитини у колективі, словниковий запас, інтереси та бажання;
  4.  надання допомоги дітям , які мають схильність до негативних звичок: формування   потреби у здоровому способі життя;   допомога у самовираженні та самостановленні, позитивний приклад дорослих,  привчання до розумного використання вільного часу, допомога у виборі ігор,фільмів, тощо.

І не забудьте Бабусин рецепт.