Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Мюнхгаузен ніде не пропаде…

1

230 років з дня написання Рудольфом Еріхом Распе «Пригод барона Мюнхгаузена»

Давно-давно, у Німеччині, у старовинному місті Боденвердер був собі один знатний дворянин. Його рід почався задовго до того, як було засновано це старовинне місто. Його предок на ім‘я Гейно ходив у походи із знаменитим Фрідріхом Барбароссою. Один із його внуків і оселився на березі річки Везер, де побудував замок, який назвав Мюнх-Гаузен. Так з‘явилося прізвище – Мюнхгаузен. Найбільш помітною фігурою був дуже відомий навіть поза межами Німеччини Герлах Адольф фон Мюнхгаузен – адже він заснував університет у місті Геттінгені.

2Один з нащадків Карл Фрідріх Ієронім фон Мюнхгаузен був офіцером у Росії й брав участь у російсько-турецьких війнах, але генералом так і не став. На старості років, барон Мюнхгаузен повернувся у рідний Бодерведер де жив спокійно, спілкувався з друзями та сусідами. Він був дуже талановитим оповідачем. Якщо хтось із його гостей починав трохи «забріхуватися», оповідаючи про свої мисливські подвиги, то шановний фон Мюнхгаузен розповідав якусь небилицю, яка ніби була заснована на фактах (Росія, морози, ведмеді), але сповнена такої іронії та дружньої посмішки, що хвалько замовкав.

3Наприкінці 18 сторіччя у берлінському гумористичному альманасі «Путівник для веселих людей» опублікували цикл оповідань «Історія М-на». У передмові було сказано, що у передмісті Ганновера живе дуже веселий пан М., який розповідає чудові історії.

4Ну, а потім почалося найцікавіше. Німець Рудольф Еріх Распе у 1786 році у Лондоні опублікував книгу, яка називалася «Пригоди барона Мюнхгаузена». Справжній барон дуже образився, адже у книзі Мюнхгаузен – найсправжнісінький брехун! Він, навіть, хотів судитися з автором, але Распе опублікував книгу під псевдонімом і тому залишився невідомим. А потім німець Готфрід Бюргер переклав «Пригоди» німецькою мовою і додав ще трохи цікавих епізодів. Бідному барону надходили листи з глузуваннями з усього світу. Та він був такий веселун, що не один раз перечитував те, що про нього навигадували і гучно реготав.

5Минуло багато років, але традиція доповнення і дописування «Пригод барона Мюнхгаузена» збереглася.