Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Методика проведення занять художньо-мовленнєвого циклу: сучасні підходи

Забезпечення впливу художньої літератури на мовленнєвий розвиток дітей є одним із провідних методичних принципів у роботі з дошкільниками. Через твори художньої літератури відбувається збагачення, уточнення і активізація словника дітей. Ознайомлення з віршами, забавлянками, чистомовками, скоромовками сприяє закріпленню у дітей правильної звуковимови, розвитку виразності мовлення. Оповілання і казки, що пропонуємо дітям для переказування, спияють розвитку зв’язного мовлення. Крім того, художня література сприяє розвитку поєтичного слуху, образності мовлення, прищеплєнню любові до художнього слова.

Під час добирання і планування творів художньої літератури вихователі, враховуючи пізнавальну тему навчально-виховного блоку тижня і завдання з розвитку мовлення, планують роботу з організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей. 

 

 

Методика читання художнього твору в молодших і середніх групах

  1. Вступна бесіда. Розглядання наочності, загадка, розповідь    вихователя.
  2. Читання твору. Уточнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання ілюстрацій.
  3. Повторне читання твору. Казка розповідаєтьсялише один раз.
  4. Коротка бесіда за змістом.
  5. Виведення морального правила, прислів’я.

В старшій групі художній твір читається лише 1 раз, уточнюють, пояснюють слова, фрази, після чого проводиться бесіда за його змістом. Рекомендується на одному занятті поєднувати читання оповідання (чи розповідання казки) і читання вірша на одну тему.

Після читання та розповідання художніх творів в усіх вікових групах проводяться бесіди за змістом:

—  на відтворення прочитаного;

—  за запитанням автора твору;

—  морально-оцінювального змісту;

—  у зв’язку з прочитаним (н-д, А як ви себе поводите?);

—  спрямована на з’ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору;

—   на розуміння дітьми жанру твору.

На одному занятті рекомендується поєднувати кілька видів бесід (на відтворення прочитаного і морально-оцінювального змісту та за запитанням в зв’язку з прочитаним та ін).

У старшому дошкільному віці на кожному занятті з художнього читання треба ставити запитання на з’ясування засобів художньої виразності, композиційної структури та жанру художнього слова.

В усіх вікових групах вихователь називає автора (чи українська, російська, білоруська… народна казка), жанр, назву твору. Вимагати знання прізвища автора та жанру твору слід тільки з ІІ кварталу в середній групі.

З метою активізації дітей на заняттях з художньої літератури використовують різноманітні прийоми,які поєднуються з бесідою:

—   уявлюваний діалог дітей з літературним героєм (дитина дає сама запитання герою і сама відповідає від імені героя);

—   написання листа літературному герою;

—   елементи драматизації (всі групи);

—   прийом словесної гри (уявити, що діти опинились на місці героя, і що б вони тоді робили);

—   прийом словесного малюнка (- Як би ви намалювали Вереду? (Г.Бойко «Вереда»);

—   психологічний аналіз рис характеру та особистості героя (старший дошкільний вік);

—   прийоми художнього аналізу твору (пошук відповідних слів, фраз, речень, в яких передано ставлення автора до героя, казковість або гумор). 

 

Методика роботи з поетичними творами

В І молодшій групі не проводиться спеціальних занять із вивчення віршів напам’ять. Але в повсякденному житті вихователь повинен багаторазово повторювати віршики, супроводжуючи діяльність дітей. Таким чином діти на кінець року знають і охоче читають багато віршів.

В ІІ молодшій групі організовуються спеціальні заняття з вивчення віршів напам’ять  ІІ кварталу)за такою структурою:

  1. Вступна бесіда. Розглядання наочності.
  2. Читання вірша вихователем, пояснення незнайомих слів; показ наочності.
  3. Повторне читання вірша вихователем (2 рази).
  4. Читання вірша дітьми із залученням їх до активної діяльності (возити візок, колихати ляльку тощо).

В середній групі проводяться спеціальні заняття з вивчення вірша за структурою:

  1. Вступна бесіда. Розглядання наочності.
  2. Читання вірша напам’ятьвихователем. Пояснення незнайомих слів; показ наочності.
  3. Повторне читання вірша напам’ять вихователем. Бесіда за змістом вірша (1 — 2 запитання до дітей, використовуючи слова і вирази з тексту).
  4. Повторне читання вірша вихователем.
  5. Читання вірша дітьми.

В старшій групі проводяться заняття з вивчення вірша за структурою:

  1. Вступна бесіда. Розглядання наочності.
  2. Читання вірша напам’ятьвихователем. Уточнення окремих слів і словосполучень.
  3. Повторне читання вірша  вихователем. Бесіда за змістом вірша (дослівна).
  4. Повторне читання вірша вихователем.
  5. Читання вірша дітьми.

Хорове розучування віршів у дитячому садку не рекомендується. Доучування віршів з окремими дітьми проводити у вільний від роботи час. Великі  за  розміром   вірші   вивчаються  протягом 2-х занять (на другому занятті вихователь читає 1 раз  весь вірш, а 1 — 2 дітей читають  напам’ять першу половину; далі читає 2 рази другу половину вірша, після чого читають діти).

Важливою вимогою до організації та проведення мовленнєвих занять є їх взаємозв’язок із заняттями з інших розділів програми (ознайомлення з довкіллям, природою та художньою літературою). Тобто, якщо на занятті з розділу «Дитина і навколишній світ» діти знайомляться з новою картиною «В крамниці іграшок» з докладною бесідою за її змістом, чи на занятті з природи проводилася бесіда за картиною «Кішка з кошенятами», картина залишається в групі на день — два, а вже потім на мовленнєвому занятті діти складають розповідь за цією картиною. Діти пригадують лише назву картини і розповідають її зміст за зразком (чи планом) вихователя. Попередня бесіда за цією картиною вже не проводиться.

Художній твір для переказування (оповідання чи казка) має бути добре відомий дітям на мовленнєвому занятті (з попередньої групи чи з попереднього заняття з художньої літератури, рідної природи, ознайомлення з довкіллям з докладною відтворювальною бесідою). Вихователь лише нагадує дітям зміст твору (читає один раз), а далі діти самостійно переказують.

Лише на заняттях з художньої літератури (з середньої групи) переказ проводиться за структурою:

  1. Вступна бесіда.
  2. Читання твору 1 раз. Показ наочності.
  3. Повторне читання. Бесіда за змістом.
  4. Читання третій раз вихователем (націлити дітей, щоб уважно слухали, бо будуть самостійно переказувати).
  5. Переказ дітьми