Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Ласкаво просимо, дорогі діти та їх батьки!
Колектив Уманського навчально-виховного комплексу № 24 вітає Вас.
На нашому сайті Ви зможете дізнатися про нашу установу, бути в курсі всіх подій, які відбуваються в наших стінах, познайомитись з тими, хто виховуває Ваших дітей.
Ми будемо щиро раді, якщо Вам у нас сподобалось
З повагою, Колектив НВК № 24.

Марина Павленко

1МАРИНА ПАВЛЕНКО

Творчим успіхом М   арина Павленко завдячує своїм батькам — сільським вчителям української мови і літератури, письменникам. Батько і мати з дитинства прищеплювали Марині любов і шану до рідного слова, відчуття краси і трепетне ставлення до природи, чарівність якої оспівували в своїх поетичних і прозових творах.

30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області у подружжя Павленків народилася донька Марина. Незабаром родина переїхала на Черкащину — батьківщину Степана Онисимовича, де він вчителював в загальноосвітніх школах сіл Юрківка та Бабанки Уманського району Черкаської області.

234За спогадами Марини Павленко батько першим звернув увагу на її обдарованість. Він викладав українську літературу в десятому-одинадцятому класах, де вона навчалася. Перевіряючи шкільні завдання, Степан Онисимович мав можливість більш уважно ознайомитися з доробком Марини. Відчувши доньчин літературний талант, батько направляв її починання. Він часто радив їй щодо художнього задуму нового твору, підказував, як краще сформувати сюжетну лінію. Батько був суворим критиком шкільних творів Марини і нерідко відкидав невдалі. Незважаючи на те, що більшість робіт Степан Онисимович оцінював позитивно, він вимагав від Марини удосконалення, відточення майстерності. Батько чудово розумів і усі недоліки літературних починань Марини, адже він був автором значної кількості методичних і публіцистичних статей, художніх творів та перекладів з німецької мови, які друкувалися в різних часописах і газетах України.5

Марині навички малярства передалися від маминого дідуся Петра. Дівчинка з дитинства прикрашала свої твори невигадливими малюнками. На цю звичку звернув увагу батько. Він дбайливо збирав перші роботи Марини і зберігав їх на горищі. Пізніше шкільні «скарби» надихнули її написати для дітей казку про стару бабусю Ялосовету і волелюбних полонянок, захованих у скрині.

Оскільки Степан Онисимович запропонував дочці приділяти більше уваги літературі, малювання відійшло для неї на другий план.

6Проте захоплення повернулося, коли вона подорослішала. У 90-ті роки ХХ ст. Марина Степанівна підготувала кольорові малюнки до видання «Абетки» Миколи Щербака і проілюструвала книжки-розмальовки для дітей.

З часом письменниця вирішила прикрасити сторінки своїх нових творів власною графікою. У якийсь час вона відчула співзвучність своїх віршів з тими художніми образами, які виникали у її думках. Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.).7r

Професію педагога Марина Павленко обрала під впливом своїх батьків, які усе життя присвятили вихованню учнів сільських шкіл, передаючи їм свої знання на уроках української мови і літератури, прищеплюючи любов до рідного слова. Вона здобула вищу освіту в Уманському державному педагогічному інституті імені Павла Тичини. Після закінчення вузу в 2000 році працювала вчителькою початкових класів в Уманській міській гімназії.

8Сьогодні Марина Степанівна працює на кафедрі сучасної української літератури та народознавства в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Вона — доцент кафедри, кандидат педагогічних наук, автор багатьох наукових публікацій, зокрема методичної розробки «У країні Лісових Дзвіночків».

За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст». Вона є упорядником книги спогадів про Павла Тичину «З любов’ю і болем».

Марина Павленко успішно поєднує наукову діяльність в університеті з літературною творчістю. Вона — кохана жінка, турботлива мати, привітна господиня.

11Як у батьків Павленків, так і в родині Марини і Володимира 9Музиченка панує творча атмосфера, у якій виховуються діти — Ольга та Оксаночка. Близькі піклуються про Марину Степанівну і допомагають їй, як вміють. Чоловік — перший читач нових творів Марини Павленко — висловлює свої критичні зауваження; він охоче виїжджає разом з нею у краєзнавчі подорожі для збору матеріалів і уточнення місць розташування старовинних пам’яток архітектури. Старша донька Ольга вносить свої корективи до образів деяких літературних героїв. Безумовно, завдяки їй персонажі спілкуються сучасною мовою підлітків, навіть з використанням сленгових висловів. Молодша дочка Оксана допомагає матері підбирати найкращі ілюстрації до видань нових книжок.10

Календар
Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031