Календарне планування
Через календарне планування сьогодні варто проводити основні специфічні види діяльності дітей, що сприяють формуванню дитячої творчості, розвитку всіх розумових процесів:
— творче конструювання (технічне — з будматеріалу, блоків, конструкторів; художнє — з паперу, картону, природного матеріалу);
— образотворча діяльність;
— художня праця;
— сюжетно – рольові ігри;
— театралізації (не рідше 1р/міс.);
— дослідницько – пошукова діяльність (щоденно);
— СХД (образотворча, художньо-мовленнєва, музична, театралізована – їх краще і практичніше планувати по тижню).
Особливу увагу слід приділяти в календарному плануванні індивідуальній роботі з дітьми. Кожна дитина має протягом дня одержувати індивідуальний пакет завдань відповідно до свого рівня розвитку.
Якщо за результатами діагностики рівнів розвитку дітей (контрольно – діагностичних зрізів) встановлено, що дитина випереджає розвиток своїх ровесників, вона повинна отримувати пакет індивідуальних завдань за програмою наступної вікової групи. І навпаки, коли дитина відстає у розвитку від своїх ровесників, з нею варто працювати за програмою попередньої вікової групи (А.Богуш).
Щоденно планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування (з однією дитиною або з невеличкими групами дітей, які мають спільний мовленнєвий недолік). З кожною дитиною планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування 2р/тиждень.
З інших розділів програми індивідуальна робота планується за потребою (вказувати імена дітей та завдання і матеріал до нього).
Забезпечити наскрізне планування завдань з мовленнєвого спілкування (обов’язково на заняттях: з рідної природи, ознайомлення з довкіллям, художньої літератури, основ здоров’я, українознавства та в повсякденному житті).
На таких заняттях вартопланувати не менше 1-2 мовленнєвих завдань (з розвитку зв’язного мовлення, граматики, лексики чи звукової культури).
Крім занять в календарному плануванні доречно передбачати й інші форми роботи з дітьми:
— бесіди пізнавального змісту (з правового, економічного, валеологічного, екологічного, морально — етичного, духовного, соціального, патріотичного, естетичного виховання);
— розвиваючі ігри логіко – математичного спрямування, дидактичні розвивальні ігри;
— ситуації морального вибору;
— дослідницько – пошукову діяльність;
— працю в природі, чергування (різні види);
— спостереження, читання художньої літератури;
— різновиди ігрової діяльності тощо;
— самостійна діяльність дітей (для неї обов’язково потрібно створювати спеціальні умови, продумувати матеріал тощо).
Найкращі для цього години в режимі дня для організації різних форм роботи з дітьми — ранок, прогулянки, вечірні години.
На прогулянках варто планувати крім активної рухової діяльності і активну пізнавальну. Варто ширше використовувати можливості обох прогулянок для формування життєвої компетентності кожної дитини, виконання вимог БКДО в Україні.
При плануванні художньо – мовленнєвої діяльності варто врахувати інноваційні підходи – чотири її складових (за К.Крутій, А.Богуш, Н. Гавриш):
- Сприймання на слух та розуміння змісту художніх творів;
- Відтворення змісту художнього твору (відповіді на запитання; переказ; бесіда за ілюстраціями; узагальнюючі бесіди; читання за ролями, декламування віршів тощо).
Вивчення віршів планується щотижня у повсякденному житті на індивідуальних заняттях, а не, як колись, на заняттях з художньої літератури фронтальним способом (протягом тижня щоденно вивчається вірш з кожною дитиною).
- Театралізована діяльність (інсценування, вистави);
- Творчо – імпровізаторська діяльність (ігри — драматизації, ігри за сюжетами творів, словесно — поетична творчість).
Ці складові передбачаються як на заняттях з художньої літератури, так і в повсякденному житті (у вищезазначеній послідовності). Повторність читання одного і того ж художнього твору — 4-6 разів (у різних варіантах: з показом іграшок, картинок, ілюстрацій, театрів).
Перспективне та календарне планування аналізується завідувачем чи методистом, як правило, щомісяця.
Доцільно здійснювати нетрадиційний підхід і до складання розкладу занять, який може бути гнучким, залежно від вибору програми, рівнів розвитку дітей, матеріальної бази закладу, предметно – розвивального середовища в групі, рівня використання інновацій, педтехнології, кращих ППД, власного творчого і ефективного пошуку педагогів тощо.