Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Календарне планування

Через календарне планування сьогодні варто проводити основні специфічні види діяльності дітей, що сприяють формуванню дитячої творчості, розвитку всіх розумових процесів:

- творче конструювання (технічне — з будматеріалу, блоків, конструкторів; художнє — з паперу, картону, природного матеріалу);

- образотворча діяльність;

- художня праця;

- сюжетно – рольові ігри;

- театралізації (не рідше 1р/міс.);

- дослідницько – пошукова діяльність (щоденно);

- СХД (образотворча, художньо-мовленнєва, музична, театралізована – їх краще  і практичніше планувати по тижню).

 

Особливу увагу слід приділяти в календарному плануванні індивідуальній роботі з дітьми. Кожна дитина має протягом  дня одержувати  індивідуальний пакет завдань відповідно до свого рівня розвитку.

Якщо за результатами діагностики рівнів розвитку дітей (контрольно – діагностичних зрізів) встановлено, що дитина випереджає розвиток своїх ровесників, вона повинна отримувати пакет індивідуальних завдань за програмою наступної вікової групи. І навпаки, коли дитина відстає у розвитку від своїх  ровесників, з нею варто працювати за програмою попередньої вікової групи (А.Богуш).

Щоденно планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування (з однією дитиною або з невеличкими групами дітей, які мають спільний мовленнєвий недолік). З кожною дитиною планується індивідуальна робота з мовленнєвого спілкування 2р/тиждень.

З інших розділів програми індивідуальна робота планується за потребою (вказувати імена дітей та завдання і матеріал до нього).

Забезпечити наскрізне планування завдань з мовленнєвого спілкування (обов’язково на заняттях: з рідної природи, ознайомлення з довкіллям, художньої літератури, основ здоров’я, українознавства та в повсякденному житті).

На  таких  заняттях вартопланувати не менше 1-2 мовленнєвих завдань (з  розвитку зв’язного мовлення,  граматики,  лексики  чи звукової культури).

Крім занять в календарному плануванні доречно передбачати й інші форми роботи з дітьми:

- бесіди пізнавального змісту (з правового, економічного, валеологічного, екологічного, морально — етичного, духовного, соціального, патріотичного, естетичного виховання);

- розвиваючі ігри логіко – математичного спрямування, дидактичні розвивальні ігри;

- ситуації морального вибору;

- дослідницько – пошукову діяльність;

- працю в природі, чергування (різні види);

- спостереження, читання художньої літератури;

- різновиди ігрової діяльності тощо;

- самостійна діяльність дітей (для неї обов’язково потрібно створювати спеціальні умови, продумувати матеріал тощо).

Найкращі для цього години в режимі дня для організації різних форм роботи з дітьми — ранок, прогулянки, вечірні години.

На прогулянках варто планувати крім активної рухової діяльності і активну пізнавальну. Варто ширше використовувати можливості обох прогулянок для формування життєвої компетентності кожної дитини, виконання вимог БКДО в Україні.

При плануванні художньо – мовленнєвої діяльності варто врахувати інноваційні підходи – чотири її складових (за К.Крутій, А.Богуш, Н. Гавриш):

  • Сприймання на слух та розуміння змісту художніх творів;

  • Відтворення змісту художнього твору (відповіді на запитання; переказ; бесіда за ілюстраціями; узагальнюючі бесіди; читання за ролями, декламування віршів тощо).

Вивчення віршів планується щотижня у повсякденному житті на індивідуальних заняттях, а не, як колись, на заняттях з художньої літератури фронтальним способом (протягом тижня щоденно вивчається вірш з кожною дитиною).

  • Театралізована діяльність (інсценування, вистави);
  • Творчо – імпровізаторська діяльність (ігри — драматизації, ігри за сюжетами творів, словесно — поетична творчість).

Ці складові передбачаються як на заняттях з художньої літератури, так і в повсякденному житті (у вищезазначеній послідовності). Повторність читання одного і того ж художнього твору — 4-6 разів (у різних варіантах: з показом іграшок, картинок, ілюстрацій, театрів).

 Перспективне та календарне планування аналізується завідувачем чи методистом, як правило, щомісяця.

Доцільно здійснювати нетрадиційний підхід і до складання розкладу занять, який може бути гнучким, залежно від вибору програми, рівнів розвитку дітей, матеріальної бази закладу, предметно – розвивального середовища в групі, рівня використання інновацій, педтехнології, кращих ППД, власного творчого і ефективного пошуку педагогів тощо.