Навчально-виховний комплекс № 24

"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Екстремальна ситуація

У випадку виникнення екстремальної ситуації послідовність дій має бути такою:

  1. Без паніки, не поспішайте! В іншому випадку вірогідні неправильні дії. 3а можливості точно визначте причини виникнення екстремальної ситуації.
  2. Не переміщуйте потерпілого, якщо у цьому немає потреби. Забезпечте потерпілому зручне положення: тепло під спину та захист від холоду, вітру, дощу тощо.
  3. Якомога швидше надати потерпілому кваліфіковану медичну допомогу.

 Перелік дій під час допомоги постраждалим від травм:

 — за відкритої рани грудної клітки — слід накласти міцний матеріал на рану та туго примотати його підручними засобами;

 — якщо травмовано хребет — постраждалому слід надати нерухомого     положення;·

 — за опіків — рану треба накрити чистою тканиною, а не заливати її олією, дати постраждалому прийняти всередину анальгетики для втамування болю, за хімічних опіків — рану  слід промити водою;

 — під час нападу епілепсії — розтиснути зуби та, намагаючись не травмувати язика, покласти між ними якийсь предмет, повернути голову хворого убік, щоб він не захлинувся блювотними масами та попередити западанню язика;·

 — під час виникнення паніки — спробувати заспокоїти людину, втлумачити їй, що панікувати не вapтo, у крайньому випадку можна кілька разів вдарити її долонею по щоці (головне — несильно).

 — під час аварій та катастроф, що супроводжуються вибухами та пожежами, витоком сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), якомога швидше надати постраждалому першу медичну допомогу, зупинити кровотечу, накласти на рану пов’язку, а потім відправити потерпілого до медичного закладу.

 Під час виникнення пожежі, якщо немає можливості скористатися сходовими клітинами, треба спробувати спустити потерпілого ліфтом або через вікна, лоджію, до яких під час аварій подаються автомобільні підйомники, висувні та приставні драбини. У крайньому випадку з перших поверхів потерпілих опускають на землю за допомогою міцної мотузки або зав’язаних простирадл. Одним кінцем надійно обв’язують потерпілого, а другий — кріплять до важкого предмета, батареї опалення (але не до віконної рами — під вагою вона може вивалитися).

Треба знати, як вести пошук дітей у приміщенні, що горить. Спочатку уточнюють його планування, з’ясовують можливе місцезнаходження дітей. Потім слід одягти протигаз із гопкалитовим патроном або респіратор (можна використати мокру протипожежну маску із тканини чи ватно-марлеву пов’язку), накинути на себе змочений водою шматок щільної тканини і лише після цього заходити до приміщення. Найчастіше у таких ситуаціях діти ховаються під ліжками, диванами, столами, у шафах, коморах, туалетах та ванних кімнатах, на оклик переважно не відгукуються.

Якщо ви у палаючому приміщенні відшукали дитину, яка може сама пересуватися, накиньте на неї зволожене простирадло, скатертину, ковдру і, взявши за руку, виведіть у безпечне місце. Рот і ніс дитини слід закрити мокрою хустинкою чи шарфом. Якщо дитина втратила свідомість, візьміть її на руки і негайно йдіть із зони диму та полум’я.

У випадку, коли загорівся одяг, слід якнайшвидше накинути на дитину мокру або навіть суху ковдру і щільно притиснути її до тіла, щоб перекрити доступ повітря та зупинити горіння. Дивіться, щоб дитина у палаючому одязі не побігла — полум’я тільки посилиться. В жодному разі не гасіть одяг за допомогою вогнегасника — може статися хімічний опік.

У дуже задимлених приміщеннях негайно відчиняють вікна та двері для провітрювання. Зменшить задимленість струмінь розпиленої води, який охолоджує дим і одночасно осаджує його тверді частинки.

Працювати у такій обстановці слід невеликими групами (2-4 особи), пересуваючись ділянками із відносно гарною видимістю — поблизу вікон і дверей, тримаючись якої-небудь стіни. Пошук дітей у будинку припиняють лише тоді, коли впевнені, що всіх дітей із зони вогню виведено.