Міжнародний день краси

Краса – це відкритий рекомендований лист, який наперед завойовує серце.

Красу не можна виміряти, вкласти в межі певних стандартів, нею можна лише милуватися. Наймудріші люди планети «зламали багато списів» у суперечках про те, що таке справжня краса і навіщо вона потрібна. Так, Цицерон вважав, що краса – невід’ємна властивість здоров’я. А Антон Чехов стверджував, що в людині має бути прекрасним усе – і обличчя, і одяг, і душа, і думки.

Однак можна мати таку собі вроду, але водночас бути привабливою людиною. Недарма справжній поціновувач жіночої краси Шарль Монтеск’є  казав, що у жінки є лише одна нагода бути красивою – народитися такою, а от щоб бути привабливою – є сто тисяч можливостей.

Краса врятує….

Краса ніколи не мала конкретних ознак або визначень. В кожну епоху існував свій еталон краси. Колись красунями називали пишних жінок, зараз – витончених худеньких панянок. У минулому шкіра красивої жінки мала бути білосніжною. А нині смаглявка «втре носа» будь – якій аристократичній блідій красуні.

Утім зовнішня краса – поняття відносне. Привабливою людину робить краса духовна. Вона притаманна людям, незалежно від того, які зовнішні дані вони мають, якого вони віку чи статі, і визначаються ступенем мудрості, чесності, врівноваженості й порядності людини.

Краса – поняття всеохопне. Вона заповнює весь простір навколишнього світу і відображається іноді в найпростіших речах: усмішці близької людини; бутоні, що розкрився; неспішному русі хмар. Потрібно лише вміти це помічати, а не проходити повз.