"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Цікаві події лютого

  • 2 лютого —  День бабака
  • 9 лютого – Міжнародний день стоматолога
  • 13 лютого – Усесвітній День радіо
  • 14 лютого – День усіх закоханих, День комп’ютерника, Міжнародний день дарування книжок
  • 15 лютого – Стрітення Господнє
  • 16 лютого – Масниця
  • 17 лютого – день спонтанного прояву доброти
  • 21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Масниця

Масниця – це старовинне добре й веселе слов’янське свято. Перші згадки про нього в календарях наших предків датують ІV ст. н. е. Активно його відзначали не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства, зокрема в ІХ – ХІІІ століттях на теренах Київської Русі.

Масниця має й інші назви: сирна седмиця, масляний тиждень, Колодій. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Масницю також називали Бабським тижнем. Упродовж нього чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.

«Колодій» та інші розваги

По всій Україні здавна був поширений звичай «колодій»: розігрували «народження» та «поховання» дерев’яної ляльки – «колодки». Дослідники трактують це, як трансформацію найдавнішого обряду виготовлення і уособлення зими.

У стародавні часи Масниця не обходилась без катань на конях. Молоді хлопці старалися спеціально до свята обзавестися саньми і покатати дівчат. Кінні упряжки, з яких лунав веселий сміх, їздили за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу й відлякати зиму.

Діти та підлітки каталися на прикрашених гойдалках, влаштовували цікаві та веселі ігри. Якщо на Масницю ще лежав сніг, на гуляннях будували снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Ближче до вечора традиційно розпалювали велике багаття, на якому палили солом’яне опудало зими – Марену. До цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його.  Навколо вогнищ водили веселі хороводи з піснями й танцями.

Частування

Перед майбутнім постом у масляний тиждень господині готували вдосталь різноманітніших смаколиків. Основною обрядовою стравою Масниці були вареники з сиром, які споживали з маслом або сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частувалися протягом усього тижня. Саме рум’яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися в людей із сонцем.

Доволі популярними серед селян були сколотини із масла.  «Нехай буде і маслянка, аби щоранку!»

За церковною традицією тиждень називали сирним, або м’ясопусним, — через набір страв, які прийнято було готувати.