"Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад І ступеня"

Цікаві події листопада

  • 1 листопада – День усіх святих
  • 9 листопада – День української писемності та мови, День книги рекордів Гіннеса, Український день працівників культури та майстрів народного мистецтва
  • 10 листопада – Усесвітній день молоді, Усесвітній день науки
  • 14 листопада – Міжнародний день логопеда
  • 16 листопада – Міжнародний день терпимості (толерантності), День працівників радіо, телебачення та зв’язку
  • 17 листопада – Міжнародний день студентів
  • 19 листопада – День працівників гідрометеорологічної служби
  • 20 листопада – Усесвітній день дитини, День педіатра
  • 21 листопада – День Гідності та Свободи, Усесвітній день вітань, Усесвітній День телебачення
  • 25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів
  • 26 листопада – Усесвітній день захисту інформації
  • 30 листопада – День домашніх тварин

Усесвітній день дитини

Усі ми родом із дитинства

Усесвітній день дитини започаткували у 1954 році рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Утім відзначати його 20 листопада стали із 1959 року. Саме цього дня прийняли Декларацію прав дитини, а в 1989 році – Конвенцію про права дитини, яку правозахисники називають «дитячою конституцією». Конвенцію підписали й ратифікували 192 держави, серед яких і Україна.

Різні країни – різні традиції та дати

Україна відзначає Усесвітній день дитини саме 20 листопада. Традиційно цього дня у парках, скверах, місцях відпочинку організовують різні розваги для дітей – конкурси з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи. Грає музика, маленькі артисти показують свою майстерність. Проводять традиційний конкурс малювання на асфальті.

Польща також святкує цей день 20 листопада. Батьки з дітьми виходять на прогулянку вулицями міста. У місцях відпочинку влаштовують казкові вистави, артисти виходять до глядачів і далі дійство відбувається за участю дітей. На вулицях персонажі з мультиків пригощають усіх охочих солодкою ватою.

17 липня в Панамі все перевертається з ніг на голову, позаяк владу в свої руки беруть діти. У День дітей юні громадяни можуть відчути себе дорослими: якщо дитина добре вчиться, то на один день вона може стати вчителем, якщо захоплюється медициною – лікарем, а деякі діти цього дня навіть входять до складу уряду! Дітям дозволено дуріти, хуліганити, об’їдатись солодощами тощо. Свято має офіційний статусі є значущою датою для громадян Панами.

Японія відзначає свято дітей тричі на рік. 3 березня – свято дівчат. У цей день батьки влаштовують вдома гарних дитячих ляльок у шовкових національних вбраннях. Дівчатка в ошатних кімоно ходять дона до одної в гості, дарують і одержують подарунки, пригощаються спеціальними солодощами і милуються ляльками.

Свято хлопчиків відзначають у Японії 5 травня. Цього дня проводять різні змагання для хлопчиків, під час яких їм розповідають про зброю, обладунки, військову історію країни. А біля будинків, де живуть хлопчики, вивішують паперових коропів. За  легендою,  одного разу короп піднявся вгору за течією, подолав водоспад і перетворився на дракона. Так само і хлопчики мають перетворитись сміливих і відважних чоловіків, подолавши всі життєві труднощі.

15 листопада – День дітей. «Сім – п’ять – три». У Японії вважають, що 3, 5 і 7 років – найважливіша пора для дітей.

12 жовтня в Бразилії відзначають День дітей, який має статус вихідного дня. Вважають, що постійно зайняті батьки мають залишити всі  справи і провести цей день з дітьми. По всій країні проходять святкові карнавали та концерти, працюють атракціони і парки, і все, що мають робити батьки – це просто бути поруч зі своїми дітьми.

У Швеції також існує чіткий гендерний поділ свят. 7 серпня відзначають день хлопчиків, або Свято лангустів, позаяк хлопчики мають стати такими ж сміливими, як лангусти. Діти надягають костюми лангустів, виступають з веселими номерами. А 13 грудня відзначають день дівчаток. Його називають святом Богині Люсії, яка за шведськими переказами, оберігає дівчаток. Щорічно цього дня дівчатка перетворюються на маленьких богинь, які роблять добрі справи для інших дітей.

Усесвітній день вітань

Слова схвалення і вітання можуть бути короткими, але вони мають нескінченне відлуння.

«Вітаю!» — це щире й емоційне слово ми чуємо по кільканадцять разів на день і майже не замислюємося над тим, яку вважливу роль воно відіграє в нашому житті. Адже, саме від того, яким є вітання співбесідників, залежить атмосфера майбутньої розмови. За допомогою вітання можна виразити багато різних почуттів та емоцій, зокрема своє особливе ставлення до людини.

Історія свята

Усесвітній день вітань стали щорічно відзначати з 21 листопада 1973 року. Відомо, що два брати на прізвище Маккомак, протестуючи проти війн і масштабних світових конфліктів, вигадали цікаву акцію: розіслати в різні куточки планети письмові привітання з проханням надіслати такі самі повідомлення ще десятьом людям. Відтак флешмоб підхопив увесь світ: до акції приєдналося 180 країн. Нині свято об’єднує мільйони дітей  та дорослих – усіх, хто прагне зробити цей світ більш дружнім.

Традиційні та екзотичні вітання

У кожного народу є свої звичаї вітань, але не всі мають спільну мету – побажати один одному добра і благополуччя, успіхів у роботі тощо.

 У Європі поширені шаблони привітання – люди обмінюються фразами на кшталт «Привіт!», «Здрастуйте!», «Добрий день!», що звучить по-різному на різних мовах. Хоча є й своєрідні аналоги привітань: фрази, які, на перший погляд, з вітаннями не мають нічого спільного. Наприклад, британець, помітивши знайомого, обов’язково  запитає: «…..», тобто «Як справи?», а буквально «Як ти робиш?». Італійці під час зустрічі кажуть «……?», що перекладається: «Як стоїш?».

Трапляються й цілком оригінальні привітання, які н потребують слів. Наприклад, французи дружньо цілуються в щічку, а новозеландці торкаються один одного носами.

Східні народи пішли в цьому сенсі далі європейських. Гама їхніх привітань дуже різноманітна. У Піднебесній місцеві жителі кланяються під час зустрічі, витягнувши вздовж тіла. Японці теж вклоняються, і уклін може бути різним залежно від статусу персони, яку зустріли. У Замбії під час вітання люди присідають і плескають в долоні. А в Тибеті заведено правою рукою знімати головний убір, одночасно ліву руку заводити за вухо, а завершувати ритуал  показом язика.