ВИТЯГ

 з методичні рекомендації

«Небезпечні інтернет-групи, ігри, квести, челенджі»

Безконтрольний доступ до Інтернету може мати негативні наслідки для дитини. Зокрема, у дітей активно розвивається інтернет-залежність, що трактується як нав’язливе або компульсивне бажання ввійти в мережу Інтернет або неможливість вийти з Інтернету. Її ще називають «інтернет-адикція», «віртуальна адикція», «кіберадикція», «нетаголізм».  

Кіберзалежність – умовна назва залежності від різного роду високотехнологічних засобів, її ознаки схожі з формами наркозалежності або алкоголізму, тобто комп’ютер є своєрідним наркотиком. Дитина або підліток не здатні подолати внутрішнє напруження, яке виникає через неможливість постійного занурення у віртуальний світ та відчувають сильне роздратування, якщо хтось заважає перебувати в мережі. 

Комп’ютерна залежність на першій стадії являє собою більш-менш легкий розлад. Через захоплення новою іграшкою дитина перестає займатися справами. Вона поступово віддаляється від родичів і друзів, надаючи перевагу «всесвітній павутині». 

На другій стадії симптоми розвиваються стрімко. Якщо дитині заборонити використання інтернет-мережі, вона відчуватиме сильну роздратованість. Може спостерігатися порушення уваги, зниження працездатності, поява нав’язливих думок, безсоння. 

Третя стадія – соціальна дезадаптація. Дитина постійно «висить» на сайтах, навіть коли не одержує задоволення від спілкування в Інтернеті. Це призводить до серйозних порушень у поведінці дитини та потребує допомоги фахівців. 

Можна визначити негативні сімейні чинники, 

які здійснюють вплив  на суїцидальність дітей та підлітків:

• психічні відхилення у батьків, особливо афективні (депресії та інші душевні захворювання);
• зловживання алкоголем, наркоманія або інші види антисуспільної поведінки у сім’ї;
• сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім’ї;
• насильство у сім’ї (особливо фізичне і сексуальне);
• брак батьківської уваги і турботи, погані стосунки між членами сім’ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;
• постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім’ї, сварки між батьками;
• розлучення батьків або смерть одного із них;
• часті переїзди, зміна місця проживання сім’ї;
• неадекватні очікування батьків щодо дітей;
• авторитарний стиль виховання у родині;
• недостатня увага батьків  до  дітей.

Крім психологічної атмосфери в сім’ї, мають значення вікові, особистісні особливості, ситуаційні чинники та поточний емоційний стан дитини, яка потрапила в комп’ютерну залежність. 

Першими ознаками залежності дітей є: 

• погіршення успішності, часті запізнення або пропуски уроків; 
• проведення часу за комп’ютером уночі; 
• поєднання процесу гри із прийомом їжі;  
• асоціювання себе з героєм гри; 
• відсутність інших захоплень; 
• нівелювання спілкування з іншими людьми; 
• час, проведений за комп’ютером, перевищує час, що витрачається на інші види діяльності; 
• гра набуває для дитини найважливішого значення; 
• агресивне реагування на намагання оточуючих обмежити час перебування за комп’ютером; 
• нездатність контролювати час, проведений за комп’ютером; 
• прояви агресивності/дратівливості, якщо відсутня можливість скористатися Інтернетом; 
• у зв’язку з використанням мережі; 
• втрата інтересу до зовнішнього вигляду та соціального життя 

Поради дорослим у ситуаціях,

 коли підлітки проявляють суїцидальні тенденції або відчай.

• Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

• Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі.

• Проявляйте щире занепокоєння та турботу про дитину. Важливо те, що ви говорите і як ви це говорите.

• Не варто діяти, як експерт у розв’язуванні кризової ситуації, щоб не втратити довіру дитини.

• Зосередьте увагу на почуттях дитини, дайте їй можливість самостійно розповісти про власні проблеми.

• Коли виникає пауза в розмові, не слід говорити відразу, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

• Ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»). Не перетворюйте розмову з дитиною на допит.

• Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима дитини.

• Вислухайте дитину, надайте їй дружню підтримку та можливість знайти власні відповіді, не нав’язуючи своєї думки щодо виходу із кризової ситуації 

Як дитині уникнути залучення до небезпечних груп в Інтернеті

1. У першу чергу, потрібно звертатися до батьків, якщо в житті (реальному або віртуальному) щось турбує. 

2. Не слід заводити сумнівних знайомств у мережі, адже за привабливою аватаркою може ховатися небезпечний злочинець, аферист або терорист. Здобувачі освіти, зазвичай, сприймають спілкування в мережі як нешкідливу гру, не розуміючи, що спілкуються з реальними людьми, не завжди  добрими, чесними, такими,  які переслідують в мережі свої інтереси. 

3. Не надавати персональних даних в Інтернеті, таких як  особисті фото, документи, адреса проживання, школа і клас. 

4. Не потрібно додавати у друзі незнайомців, а лише тих, кого знаєш особисто. 

5. Вимкнути геодані на світлинах, за допомогою яких зловмисники можуть визначити місце знаходження дитини.

Корисні посилання:

Міністерство освіти і науки України. Безпека дітей в Інтернеті. https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti 

Український фонд Благополуччя дітей. Безпека дітей в Інтернеті. https://rescentre.org.ua/bezpeka-ditei-v-interneti 

Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення. http://old.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_323.html 

UNICEF Ukraine. Кібербулінг.  https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling 

В нашій школі пройшов ряд заходів щодо запобігання випадків отруєння лікарськими препаратами:

• Виховні години «Користь та шкода ліків», Здоров’я – найбільша цінність», «Небезпечні ліки»;
• Бесіди на тему «Безпека в Інтернеті», «Безпека в соціальних мережах»
• Інформаційні хвилинки «Небезпека ліків»

Читати далі →